В Україні спостерігається вибірковість у діяльності антикорупційних органів, що призводить до ігнорування системних фінансових схем минулих років.
На його думку, аналіз непублічних документів вказує на потенційні ризики в роботі міжнародних антикорупційних програм та їх можливий зв’язок з окремими політичними і бізнес-групами.
Лямець повідомив, що за допомогою програмного забезпечення Gotham, розробленого американською компанією Palantir, було виявлено документ – скаргу до Європейського бюро з боротьби з шахрайством (OLAF). У ній зазначається, що під час створення “Антикорупційної ініціативи ЄС” (EUACI) у 2016 році до штабу могли потрапити фахівці, які були лояльні до певних фінансових груп.
“А найголовніше – документ багато розповідає про те, чи дійсно антикорупційна вертикаль бореться із системною корупцією”, – зазначає він.
Блогер стверджує, що цей випадок підкреслює роль групи ICU, яка, за його інформацією, брала участь в обслуговуванні фінансових операцій, пов’язаних із коштами оточення Віктора Януковича, зокрема під час інвестування в державні облігації України.
Сергій Лямець наводить рішення Краматорського суду від 2017 року, в якому ICU згадується як брокер, що обслуговував купівлю ОВДП для компаній, які згодом були визнані частиною “злочинної організації Януковича”.
На думку автора колонки, під час президентства Петра Порошенка група ICU стала “кузнею кадрів” для державних посад – її представники очолили НБУ та НКРЕКП.
Також Лямець звертає увагу на можливу участь групи в управлінні активами 5-го президента Порошенка через “сліпий траст”, ймовірну причетність до операцій із боргами компанії ДТЕК у період впровадження формули “Роттердам+” та зв’язки з російським бізнесом.
На думку блогера, незважаючи на велику кількість епізодів, що охоплюють енергетичний, бізнесовий та банківський сектори, правоохоронні органи та антикорупційні структури не надали цим фактам належної правової оцінки.