Готельна індустрія в Україні за останні чотири роки пройшла безпрецедентну трансформацію – від пандемії до повномасштабного вторгнення. Незважаючи на блекаути, мобілізацію та відтік кадрів, сфера гостинності продовжує працювати, а деякі учасники ринку у 2025 році навіть досягли значних результатів.
Головне:
- Інвестиційний ризик: Готельний бізнес – це “забіг на довгу дистанцію”. Незважаючи на війну та пандемію, інвестиції в українські об’єкти виправдовують себе.
- Парадокс 2025-го: завантаженість готелю Leopolis вперше за час війни досягла 53%, а середній чек перевищив середньоринкові показники Львова.
- Випробування війни: Готель стикається з дефіцитом кадрів через мобілізацію, з самого початку облаштував укриття і підключив потужний генератор, що дозволяє працювати автономно.
- “Білий” бізнес проти “сірого”: У Львові немає нездорової конкуренції, проте, за словами Хартвалла, не всі учасники ринку діють прозоро.
- Очікування інвестиційного “буму”: Хартвалл прогнозує приплив іноземного капіталу після війни, але Україна повинна підготувати прозорі правила для бізнесу.
Парадокс стійкості: успіх попри війну
Згідно з логікою воєнного часу, преміум-сегмент мав би зазнати найбільших втрат. Проте реальність виявилася іншою. У 2025 році завантаженість готелю Leopolis у Львові досягла 53%. Для порівняння, середній показник у сегменті преміум-класу в місті становить 45%, а в усіх сегментах загалом – 58%.
“Під час війни важко говорити про прибутковість у звичному розумінні, зараз ми інвестуємо на перспективу. У 2022-му ми ледь “виходили на нуль”, нам довелося адаптуватися до роботи в умовах війни. І лише 2025-й показав найкращі результати за останні роки, хоча до довоєнних показників ми ще не дійшли – найвища завантаженість була під час “Євро 2012″ – понад 70%”, – пояснює Хартвалл.
Парадокс полягає в тому, що відносно успішний 2025 рік відбувся на фоні масованих обстрілів, відключень електроенергії, а також втрати одного з ключових клієнтів – представників USAID, оскільки Дональд Трамп призупинив програму.
Проте нішу заповнюють інші іноземці – волонтери, журналісти, дипломати та представники міжнародних організацій, багато з яких приїжджають в Україну з гуманітарною місією. Клієнтська база готелю розділена навпіл: 50% українців, 50% іноземців.
“Вважаємо, що у 2025-му отримали плоди наших інвестицій у перші роки великої війни – ми активно приймали іноземців, зокрема волонтерів. Вони зрозуміли, що у нас комфортно та умовно безпечно, є висока культура сервісу, і вони почали запрошувати все більше і більше своїх колег. Ми стали місцем збору людей, які формують позитивний імідж України”, – додає Хартвалл.
Зростання середнього чеку та показників завантаженості готелів є загальною характеристикою готельної сфери у 2025-му. Львів демонструє умовно плавний ріст у порівнянні з іншими регіонами України.
“У першому кварталі 2025 середній тариф у Львові підвищився приблизно на +11% у порівнянні з першим кварталом 2024. Це найменший приріст серед ключових регіонів, що свідчить про консервативний, але ефективний підхід до ціноутворення, який дозволяє утримувати завантаженість. Наприклад, середній чек у Києві за аналогічний період зріс на 16%”, – зазначають експерти сервісу порівняльної аналітики готельного бізнесу HotelMatrix.
При цьому, за даними HoReCA Claster, готельний бізнес в Україні здебільшого компенсує обмежений попит через підвищення середнього чека, довші періоди проживання та переорієнтацію на внутрішнього клієнта.
Воєнні виклики для бізнесу: блекаути, мобілізація та брак кадрів
Готельний бізнес вимагає безперервності процесів. Блекаути стали першим серйозним викликом. Перший, маленький генератор, який придбав Leopolis ще восени 2022-го, не справлявся. Довелося інвестувати у надпотужний апарат. Він дозволяє готелю працювати автономно.
Також Leopolis облаштував власне укриття. Однак ще більшим викликом стала мобілізація та виїзд українців за кордон у пошуках безпеки – це створило дефіцит спеціалізованих кадрів.
“Ми втрачаємо людей із дуже важливими компетенціями, які формувалися роками. Наприклад, така позиція, як інженер для управління складним генератором та власною котельнею, є ключовою. Без таких фахівців об’єкт не зможе функціонувати”, – зазначає інвестор.
Читайте також: Кадрів не вистачає, вимоги падають: що насправді відбувається на ринку праці у 2026-му
Щоб впоратися з браком персоналу, готелям доводиться проявляти креативність – наприклад, партнеритися з конкурентами та “позичати” покоївок, коли це необхідно.
Аналогічні виклики постають перед усіма готелями, саме брак персоналу торік найгостріше впливав на сферу гостинності, за даними опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
Фактори, які обмежують діяльність готелів в Україні (інфографіка: horecaua.com)
Конкуренція на ринку Львова: які правила гри діють
Львівський готельний ринок є досить щільним. За словами Хартвалла, конкуренція змушує розвиватися, але вона повинна бути здоровою. Ключова проблема – нерівні умови гри.
“У нас все прозоро, працюємо “на біло”, а от до інших гравців ринку є питання. Наш принцип – “бізнес людей для людей”. Тримаємо високий чек (зараз він становить 125 євро без ПДВ, це найвищий показник по Львову, – Ред.), оскільки закладаємо в нього гідні зарплати, податки та сервіс. У нас немає плинності кадрів на ключових позиціях – половина менеджерського складу працює тут понад 10 років. Ці люди ростуть разом із готелем”, – каже Хартвалл.
Читайте також: До весни у Києві можуть закритися 20% закладів: як ресторани виживають без світла
Інвестиційний “бум” після перемоги: міф чи реальність
Незважаючи на війну, інтерес іноземців до України не зникає, а трансформується. Багато хто приїжджає у складі волонтерських місій, знайомиться з місцевими реаліями та запускає спільні проекти.
“У Фінляндії навіть з’являються компанії, які створюють так звані тури в Україну для ознайомлення. Наш готель є своєрідним хабом для людей, які приїжджають, можливо, вперше дізнатися про Україну”, – зазначає співрозмовник.
Однак для залучення великого капіталу необхідні зміни. Хартвалл виділяє три ключові поради для української влади, щоб покращити мікроклімат для іноземних інвестицій.
“По-перше, треба зробити відкриття та ведення бізнесу максимально легким, прибравши бюрократію. По-друге – не знаю як, але викорінити корупцію, яка підриває довіру інвесторів. І, зрештою, розробити чіткі, стабільні правила гри, які не змінюються посеред процесу”, – каже Віктор.
Прогноз на післявоєнний час оптимістичний: Хартвалл очікує інвестиційного “буму”. Але тут все залежатиме від того, чи готова Україна створити прозорі умови для великого капіталу.
“Бізнес у готельній сфері – це забіг на довгу дистанцію. Загалом можна стверджувати, що Leopolis окупається, але потрібно розуміти, що останні 7 років ми перебували в надзвичайно складних умовах: спершу пандемія коронавірусу, потім – повномасштабне вторгнення. І якщо взяти до уваги всі ці моменти – інвестиції в Україні виправдовують себе“, – додає Хартвалл.