Боротьба за полярну станцію: як Україна виграла “кастинг” у Кореї і “втерла носа” РФ

Команда першої української антарктичної експедиції 1996 року (фото: НАНЦ/Facebook)

Єдину полярну станцію “Академік Вернадський” Україна отримала від британської сторони за символічну суму в 1 фунт стерлінгів 6 лютого 1996 року. Наявність науковців з досвідом роботи в Антарктиці дозволила нашій державі випередити заможну Південну Корею.

Головне:

• Незаконне захоплення: У 1992 році Росія, всупереч Біловезькій угоді, “за одну ніч” привласнила всі 12 радянських станцій.
• Британський шанс: Лондон шукав нового власника для станції “Фарадей”, щоб продовжити унікальні наукові спостереження, які тривали з 1940-х років.
• Перемога над капіталом: Україна виграла “кастинг” у значно заможнішої Південної Кореї завдяки наявності кваліфікованих кадрів.
• Символічна ціна: 6 лютого 1996 року над станцією підняли синьо-жовтий прапор, офіційно розпочавши еру української Антарктики.

Україна отримала полярну станцію від Британії за 1 фунт стерлінгів 6 лютого 1996 року (інфографіка D.UA Новини)

Як РФ привласнила радянські станції

Відповідно до угод про розподіл майна СРСР, Україна могла претендувати щонайменше на дві антарктичні станції. Проте РФ вирішила інакше.

“Російське керівництво вважало Антарктиду стратегічною перспективою і не планувало допускати до неї інших колишніх республік. Так у 1992 році все майно Совєтської антарктичної експедиції за одну ніч стало власністю Росії. І це було абсолютно незаконно”, – зазначає Євген Дикий.

Цікаво, що РФ так і не змогла ефективно утримувати цей спадок: сьогодні з 12 станцій функціонує лише половина, інші – законсервовані. Україна ж, залишившись без нічого, була змушена шукати альтернативні варіанти.

Чому британці обрали українців, а не корейців

У 1993 році Велика Британія вирішила передати свою станцію “Фарадей” іншій країні. Основним конкурентом України стала Південна Корея. На боці Сеула були великі фінансові ресурси, на боці Києва – унікальний людський капітал.

“Корейці програли в плані людського капіталу – для них Антарктида була “з нуля”, а ми мали майже 200 науковців з досвідом. Британці помітили, що українці мають такий же рівень володіння технологіями, як і вони, тоді як корейців потрібно було навчати ще три роки. Українцям же можна було просто передати станцію умовно за тиждень”, – зазначає очільник НАНЦ.

Вирішальну роль у переговорах відіграв перший посол України у Британії Сергій Комісаренко. Як науковець, він спілкувався з британцями “однією мовою”, що дозволило “дотиснути” угоду на користь України.

Євген Дикий розповів, як Україна отримала полярну станцію від британців 30 років тому (інфографіка D.UA Новини)

Читайте також: “Якщо Антарктида розтане – міста підуть під воду”. Інтерв’ю з полярником про роботу на краю світу

“Вернадський” замість “Фарадея”

Історичний момент настав 6 лютого 1996 року. Над Антарктикою вперше замайорів український прапор. Британія передала станцію практично безкоштовно, за умови продовження наукових спостережень, зокрема – моніторингу озонової діри, яку відкрили саме тут.

Українці заплатили британцям за станцію лише символічний 1 фунт стерлінгів.

1 фунт стерлінгів, які Україна заплатила британцям за полярну станцію (фото: НАНЦ/Facebook)

Сьогодні станція “Академік Вернадський” є не лише науковою базою, а й символом того, як інтелектуальний потенціал переміг фінансову перевагу та політичний тиск сусіда.

Цікавий факт: Незважаючи на те, що флот України у 90-х роках був майже знищений, саме наявність потужного наукового фундаменту дозволила нам залишитися у світовій науковій еліті.

Єдина українська полярна станція “Академік Вернадський” (фото: НАНЦ)