Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Петро Катеринич
Матьє Вассьор виходить на сцену, немов на ринг: мікрофон біля губ, елегантний піджак без краватки, погляд, що пронизує зал, і перші слова «Те, що ти прагнеш, — це те, чим ти є», вимовлені з такою впевненістю, що тисячі людей у залі завмирають. Він — найвідоміший коуч із саморозвитку у Франції, його компанія Expand збирає повні зали, а мотиваційні відео мають мільйонні перегляди. Він щиро переконаний, що допомагає людям. У нього немає жодного диплома — навіть шкільного атестата.
«Ґуру» — новий фільм Янна Ґозлана з П’єром Ніне у головній ролі — виходить в український прокат 9 квітня. Фільм — рентгенівський знімок проблеми, яка торкається всього західного світу, включно з Україною: коли індустрія саморозвитку функціонує на межі бізнесу та шарлатанства. Ґозлан, кар’єра якого побудована на аналізі людей, які потрапили в пастку власної брехні — від автогонщика у «Вигоріти» до авіаційного слідчого в «Чорній скриньці», — знайшов у фігурі мотиваційного коуча ідеальний об’єкт: людину, яка настільки майстерно маніпулює іншими, що вже не відрізняє маніпуляцію від щирості.
П’єр Ніне
Ніне — один із найяскравіших французьких акторів свого покоління: «Сезар» за «Ів Сен-Лорана» (2015), тріумф у «Графі Монте-Крісто» (2024) — фільмі, що зібрав 9,3 мільйона глядачів лише у Франції. Саме він ініціював проєкт «Ґуру», звернувшись до режисера Ґозлана одразу після «Чорної скриньки» (2021) — їхнього попереднього спільного трилера. Для створення персонажа Ніне взяв за основу Тома Круза в «Магнолії» Пола Томаса Андерсона — мотиваційного спікера, який на сцені перетворюється на проповідника й хижака одночасно, — а також Джейка Джилленхола в «Стрінгері» та Ді Капріо у «Вовку з Уолл-стріт».
Персонаж Вассьор (у виконанні Ніне) не виглядає злочинцем. Він вірить у кожне своє слово, і це робить його дійсно небезпечним. Як пояснив сам Ніне: «Матьє Вассьор — коуч, який переконаний, що допомагає людям, і саме це робить його таким захопливим об’єктом для кіно». Ґозлан вбачає в коучинговій індустрії «симптом суспільства в кризі» і перетворив цей діагноз на повноцінний параноїдальний трилер, де маніпуляція одягнена в костюм натхнення, а зал для семінарів нагадує храм.
Кадр з фільму «Ґуру»
Для достовірності продюсери залучили Елізабет Фейті — французьку дослідницю маніпулятивних практик, яка стала технічною консультанткою фільму й упевнилася, що механізми психологічного впливу показано точно та впізнавано. «Найважливіше — головний герой щиро вірить у те, що робить, — зазначила вона. — Це і є ключова ознака небезпечного ґуру: він не бреше, а живе в паралельній реальності, яку нав’язує іншим».
Коучі як нова секта
Фільм вийшов на фоні реальних законодавчих баталій. У травні 2024 року Франція ухвалила Закон №2024-420 «Про посилення боротьби із сектантськими відхиленнями та покращення супроводу жертв» — перший у Європі нормативний акт, який прямо називає коучинг, велнес та особистісний розвиток зонами ризику нарівні з традиційними сектами. За даними Miviludes — французької міжвідомчої місії з нагляду за сектантськими практиками — кількість скарг на маніпулятивні практики з 2015 року зросла вдвічі, причому 37% стосувалися сфери здоров’я та благополуччя.
Закон увів новий склад злочину — «утримання особи в стані психологічного або фізичного підпорядкування», посилив відповідальність за незаконне зайняття медичною практикою через Інтернет (до п’яти років ув’язнення) і зобов’язав Miviludes стежити, щоби шкільні програми містили інформацію про різні види маніпуляцій. У фільмі цей сюжет відтворено майже документально: сенаторка ініціює законопроєкт, який вимагає від коучів мати дипломи. І для Метта, який навіть школи не закінчив, це означає кінець кар’єри.
Режисер Ґозлан знайшов у коучинговій індустрії ідеальний матеріал: систему, де межа між натхненням і маніпуляцією настільки розмита, що її не бачать ані жертви, ані самі маніпулятори.
Кадр з фільму «Ґуру»
Українське дзеркало: інфоцигани в зоні безкарності
Схожі публікації
В Україні аналогічного закону немає. Коучингова діяльність не ліцензується, не регулюється й не контролюється — будь-хто може назвати себе коучем, «тренером із саморозвитку» або «експертом із трансформації» і почати збирати гроші за «марафони бажань». Українська мережа давно придумала для цього влучне слово — інфоцигани, але за ним не стоїть жодного юридичного механізму захисту жертв.
Згенеровано на запит автора
Варто лише відкрити Instagram або Telegram, аби зрозуміти масштаб: десятки пропозицій «змінити життя за 21 день», «розблокувати грошовий потік», «вийти на дохід від 5 тис. дол. без досвіду» — кожна з фотографіями з орендованих яхт, чужих готелів, позичених автомобілів або навіть із зображеннями, згенерованими штучним інтелектом. Глобальний ринок коучингу 2025 року оцінювали у 7,3 млрд дол., але жодна країна світу не вимагає ліцензії для цієї діяльності, і різниця між сертифікованим професіоналом та шарлатаном є видимою лише зсередини індустрії.
Кадр з фільму «Ґуру»
Воронка працює скрізь однаково: безкоштовний вебінар — платний марафон — преміум-програма за тисячу доларів — якщо не працює — ви неякісно виконували вказівки, пройдіть наступний рівень. Це класична архітектура секти: провину жертви вбудовано в систему, а кожна невдача стає приводом для нової купівлі.
Фільм Ґозлана — не перебільшення: реальні «ґуру» закінчували значно гірше за свого екранного двійника. Американець Кіт Раньєр, засновник організації NXIVM, маскував повноцінну секту під коучингову компанію з п’ятиденними курсами по 5 тис. дол. — серед його адептів були голлівудська акторка Елісон Мек і спадкоємиця імперії Seagram Клер Бронфман. Раньєр 2020 року отримав 120 років ув’язнення за торгівлю людьми та сексуальну експлуатацію. «Тренер із саморозвитку» Джеймс Артур Рей сів за ґрати після того, як троє учасників його ретриту загинули під час духовної вправи в «хатині для потіння».
В Україні немає жодного відомого вироку саме за коучинг-шахрайство: діяльність потрапляє в юридичну «сліпу зону», де стаття 190 КК (шахрайство) формально застосовна, але довести шахрайський умисел людини, яка «щиро вірить у свою методику», практично неможливо.
Кадр з фільму «Ґуру»
Найгучніший український кейс — псевдопсихотерапевт Спартак Суббота (справжнє ім’я — Олександр), який із 2017 року публічно називав себе кандидатом психологічних наук, хоча офіційно здобув ступінь лише у квітні 2022-го. Він вів колонки для «Української правди» та Forbes Ukraine, регулярно з’являвся в ефірі «24 каналу», видав книгу і збирав зали на лекціях — усе це за фасадом із фальшивих регалій. У квітні 2023 року психотерапевт Ілля Полудьонний та видання «Свідомі» опублікували п’ятисерійне розслідування: Суббота не мав акредитації когнітивно-поведінкового терапевта з 2019 року, його диплома магістра Університету Ніцци не було в реєстрі ЄДЕБО, а МОН заявило, що не видавало йому свідоцтва про визнання іноземного документа про освіту, і звернулося до поліції. Розслідування також містило свідчення про зваблення клієнток і систематичну брехню про кваліфікації. Видавництво «Віхола» розірвало контракт із Субботою, партнер у «Подкаст-терапії» Женя Янович закрив проєкт і публічно назвав співведучого «брехуном». У серпні 2024 року, під час воєнного стану, Спартак Суббота, ймовірно, незаконно перетнув кордон і виїхав до Барселони. Відповідальності за роки псевдопрактики він так і не поніс.
Але проблема не має кордонів. До 2022 року тисячі українців споживали російськомовний контент із «марафонів бажань» — найвідомішим із яких був проєкт росіянки Єлєни Бліновской, через який пройшли понад 300 тисяч учасників. Уже 25 лютого 2022 року, наступного дня після початку повномасштабного вторгнення, Бліновскую звинуватили у спробі заробити на війні: її марафон «Дружба» за 15 тис. руб. з учасника пропонував «загадувати бажання» для якнайшвидшого припинення воєнних дій, посилаючись на наукові публікації 1988 року про лівано-ізраїльську війну. 2023-го Бліновскую затримали під час спроби втекти з Росії за несплату податків на суму більш як 900 млн руб.
У Польщі, за даними Міжнародної наукової конференції з коучингу (Академія Леона Козьмінського, 2019), з приблизно 10 тисяч осіб, які називали себе коучами, лише близько тисячі мали професійну акредитацію — решта працювала без жодної верифікації. Реакцією стала сторінка Zdelegalizować coaching i rozwój osobisty («Заборонити коучинг і особистісний розвиток») із понад 113 тисяч підписників, автор якої назвав індустрію «антивакцинаторством ментальної сфери». Але ні Польща, ні жодна інша країна ЄС, окрім Франції, так і не ухвалила законодавства, яке б регулювало коучингову діяльність.
За даними дослідження ICF і PricewaterhouseCoopers (30 тисяч респондентів у 30 країнах), 35% дорослих у світі вже мали досвід роботи з коучем, а ще 32% готові спробувати. Водночас 65% клієнтів стверджують, що їхній коуч мав сертифікацію — а це означає, що кожен третій працював із людиною без жодних перевірених кваліфікацій. Східна Європа — один із найдинамічніших ринків: кількість коучів тут зросла на 59% лише між 2019 і 2022 роками.
Чому люди потрапляють на гачок
Механізм маніпуляції коуча-шарлатана — це та сама психологія, яку використовують класичні секти й телефонні шахраї, тільки загорнута в обгортку TED-виступу. Перший крок — створення терміновості: «місця закінчуються», «ціна зросте за 24 години», «ваше життя не зміниться, якщо ви не вирішите просто зараз». Другий — ілюзія авторитету: модний костюм, орендований автомобіль, фото з конференцій,