Президент Франції Еммануель Макрон призначив Крістофа Лерібо новим директором Лувру після відставки Лоранс де Кар. Це рішення було ухвалене після гучного ювелірного пограбування та ряду страйків серед працівників. Перед новим керівником стоїть завдання підвищити рівень безпеки та відновити довіру до музею, повідомляє The Guardian.
Причиною кризи стало пограбування, яке сталося 19 жовтня, коли злочинці викрали наполеонівські коштовності на суму близько 102 мільйонів доларів. Викрадені предмети досі не повернуті, а цей інцидент виявив серйозні недоліки в системі безпеки найбільш відвідуваного музею у світі.
Міністерство культури Франції зазначило, що “основним пріоритетом Лерібо буде зміцнення безпеки будівлі, колекцій та людей, відновлення атмосфери довіри та реалізація разом з усіма командами необхідних змін для музею”. Відомство підкреслило важливість структурних реформ і модернізації.
Лерібо спеціалізується на мистецтві XVIII століття та раніше очолював Музей дʼОрсе і Музей Оранжері в Парижі. З 2006 по 2012 рік він працював заступником директора відділу графічного мистецтва Лувру. У 2024 році він став директором Версальського палацу, а тепер залишить цю посаду, щоб очолити музей.
Окрім пограбування, Лувр стикався зі страйками через оплату праці та умови роботи, які з середини грудня неодноразово призводили до закриття музею. Додатковий тиск створили витоки води та розслідування щодо ймовірної шахрайської схеми з квитками, яка, за даними прокурорів, могла принести понад 10 мільйонів євро (11,6 мільйонів доларів) за десятиліття.
Торік державні аудитори закликали адміністрацію Лувру припинити витрачати кошти на нові експонати та зосередитися на терміновій модернізації інфраструктури й систем безпеки. Перевірка виявила систематичні затримки у встановленні охоронного обладнання, адже станом на 2024 рік у музеї, який щорічно приймає понад 8,7 мільйона відвідувачів, камерами відеоспостереження обладнано лише 39% приміщень.
Парламентське розслідування назвало Лувр “державою в державі”. Голова розслідування Олександр Портьє зазначив, що крадіжка виявила “системні збої”, “заперечення ризику” та управлінські проблеми, які “в даний час зазнають невдачі”.
В офісі Макрона заявили, що музею потрібні “спокій і сильний новий імпульс для успішного виконання великих проєктів, пов’язаних з безпекою та модернізацією”. Лоранс де Кар після пограбування визнала “жахливий провал” і зазначила, що покриття зовнішніх стін камерами було “дуже неадекватним”. Вона додала: “Попри нашу наполегливу працю, ми зазнали невдачі».
Пограбування Лувру французькі медіа охрестили “крадіжкою століття”, а політики — справжнім “національним приниженням”. Еммануель Макрон назвав злочин замахом на історичну спадщину Франції та пообіцяв знайти винних, повернути реліквії й посилити систему безпеки.