В Україні спостерігається зменшення кількості комах-запилювачів, без яких неможливий урожай, а на їхнє місце приходять небезпечні “чужинці”. Окрім змін клімату, додатковим ударом стали бойові дії, які поставили під загрозу зникнення унікальні види на півдні, що існували мільйони років. Що насправді відбувається у “комашиному світі” України, чи може морозна зима спровокувати нашестя “шкідників”, та чи справді таргани можуть стати єдиними мешканцями планети після ядерної катастрофи – читайте в інтерв’ю D.UA Новини з кандидатом біологічних наук, науковим співробітником Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена Віталієм Кавуркою.
Читайте також: Чому в Україні зникають бджоли і де зимують мухи: інтерв’ю з ентомологом
Основні моменти
- Природна стійкість: Морозна зима зі снігом є безпечною для місцевих комах, тоді як тепла зима може загрожувати їм грибковими захворюваннями.
- Циклічність: Нашестя сарани чи колорадського жука є природними коливаннями, у 2026 році не прогнозують масштабного нашестя сарани.
- Екологічні втрати війни: Бойові дії та підрив Каховської ГЕС могли знищити унікальні популяції тапіноми кінбурнської та ліометопуму європейського.
- Зміна статусів: Через руйнування екосистем колись звичний білан капустяний тепер потребує охорони. Натомість махаон та подалірій вже “вийшли” з Червоної книги.
- Нові загрози: В Україні закріпився чужинець деревний богомол закавказький, з’явився тигровий комар і є випадки зальоту східного шершня, небезпечного для пасік.
- Анатомія виживання: метелики відлякують хижаків візерунками “очей” на крилах, дорослі комарі відмирають на зиму, а самки світлячків світінням приваблюють самців.
- Надздібності комах: мухи лапками “смакують” і “нюхають” предмети, деякі метелики вміють пищати, а таргани можуть адаптуватись до життя після ядерної катастрофи.
Нашестя чи спад популяції: як холодна зима вплине на комах
– Цього року в нас морозна і сніжна зима. Який вплив це матиме на шкідників та корисних для сільського господарства комах?
– У природі немає шкідників, це умовне поняття. Але якщо говорити про комах, які можуть завдати шкоди культурним рослинам, то, звісно, морозна і сніжна зима може вплинути на чисельність деяких видів. Втім, усі комахи, які живуть у наших умовах, адаптовані до таких погодних умов.
Тож аномалій не варто очікувати, хоч якісь коливання чисельності будуть. Це завжди пов’язано з кількома факторами. Не обов’язково, що саме мороз чи сніг на них вплинули.
Навпаки, деякі комахи повинні переживати морози і впадати в оціпеніння – гібернацію (зимова сплячка, – Ред.). Холодна зима для комах може бути навіть більш корисною, ніж безсніжна і безморозна.
Різні комахи зимують на різних стадіях розвитку: яйця, личинки, лялечки чи дорослі особини. Якщо зима тепла, м’яка, то починають розвиватися грибкові та бактеріальні хвороби, якими комахи можуть заразитись і навіть загинути від цього.
Натомість під снігом у ґрунті чи в опалому листі комахи добре зимують, бо утворюється ефект термосу: низька температура зовні не проникає під товстий сніжний покрив. Тому комахи чудово переносять навіть -20 градусів, але якщо снігу нема, то якась частина популяції може загинути. А от для комах, які зимують під корою дерев, низькі температури можуть бути більш згубними.
Тому треба врахувати низку факторів, аби визначити, як себе поведе популяція конкретного виду. Слід дивитись, на якій стадії розвитку зимує комаха, наскільки сильні і тривалі морози, чи є загрози хвороб. Тільки після ґрунтовних досліджень можна прогнозувати, чи буде спалах чисельності комах, які заведено вважати шкідниками.
Читайте також: Поля без колорадського жука: чому в Україні їх стало менше і чи зникне шкідник назавжди
– Торік на півдні України спостерігали значне зниження чисельності колорадського жука. Чому так відбувається і чи означає це, що він зникає?
– У популяції будь-якої комахи відбуваються певні коливання чисельності. Якщо, наприклад, торік була невелика кількість якогось виду, то не означає, що цього року його буде ще менше. Бувають 5-ти, 10-ти річні цикли коливання чисельності – для кожного виду своя циклічність.
Щоб з’ясувати всі коливання чисельності, треба проводити ретельні, багаторічні дослідження, визначити, як саме веде себе популяція певного виду.
– Суміжне запитання і про сарану. Влітку 2025-го нашестя цих комах охопило кілька областей. Ще зарано давати прогноз на цей рік?
– Тут, як і з колорадським жуком, – такі спалахи чисельності періодично відбуваються. Збільшення кількості сарани спостерігають раз на 10 років.
Вони описані в літературі давно. У Біблії є згадки про рої сарани, яка виїдала все на своєму шляху, в давніх літописах Київської Русі такі описи теж є. Тому такі нашестя сарани – не новизна.
Втім, ці спалахи відбуваються за сукупності факторів: кліматичні зміни, наявність досить теплого періоду і достатньої кількості опадів, певної вологості ґрунту, і тому подібне. Тож у 2026-му, скоріш за все, такого спалаху ми не побачимо.
Читайте також: Нашестя сарани в Україні: де справжній спалах і що спровокувало – війна чи погода
Криза комах-запилювачів: чому зникають бджоли
– У сільському господарстві використовують безліч різноманітних інсектицидів проти комах, які можуть зашкодити врожаю. Як це впливає на популяцію бджіл?
– В останні десятиліття не лише в Україні, а й у всьому світі, спостерігається так звана криза комах-запилювачів. Їхня чисельність значно зменшилась.
Чому так відбувається, ніхто точно не знає, є лише певні припущення. Вважається, що інтенсивне використання інсектицидів на полях не сприяє здоров’ю популяцій комах-запилювачів. Іноді після обробки певними речовинами на полях можна спостерігати масову загибель як джмелів, так і бджіл, оскільки фермери, на жаль, часто використовують несертифіковану продукцію.
Важливий і час застосування інсектицидів: це відбувається до заходу сонця чи після. Адже комахи-запилювачі мають свої періоди активності, і в конкретний час їх може бути на полі максимально багато. Тому при використанні інсектицидів потрібно дотримуватись правил, адже борючись із одними комахами, можна завдати шкоди іншим.
Якщо поблизу поля є пасіки і під час обробки змінився напрямок вітру, це може призвести до загибелі великої кількості бджіл. Тому застосування інсектицидів і їхню сертифікацію потрібно регулювати, але в Україні немає структур, які б цим займалися.
Загрози від війни і клімату: що відбувається з комахами в Україні
– Чи вивчають ентомологи, як бойові дії впливають на комах України?
– Зараз такі дослідження провести не можна через обставини, оскільки це може бути небезпечно для життя вчених. Але коли бойові дії припиняться, то такі дослідження стануть популярними.
Вже зараз можна стверджувати, що війна вкрай негативно впливає на комах. Інтенсивні обстріли викликають великі пожежі, руйнування ґрунтового покриву і тому подібне. Від цього сильно страждають личинки комах, які живуть у ґрунті або ж пов’язані з певними видами рослин.
Особливо це небезпечно для степової зони, оскільки там більш посушливо і пожежі можуть призвести до випалення десятків тисяч гектарів.
Крім того, страждають ліси, наприклад, Серебрянський на Луганщині повністю знищений. Відповідно, бойові дії зруйнували екосистему, в якій мешкали комахи.
Те ж саме на Кінбурнській косі на Миколаївщині – це природоохоронна територія, але обстріли та пожежі зруйнували природне середовище багатьох видів, що негативно відбилося на ентофауні.
– Скільки часу потрібно для відновлення екосистеми у лісі чи степу?
– Лісові екосистеми відновлюються десятками років, оскільки деревам потрібно багато часу, щоб вирости. Типові трав’янисті екосистеми після великої пожежі здатні за кілька років повністю відновитися.
Читайте також: Чому в Україні зникають метелики та куди подівся колорадський жук: інтервʼю з ентомологом
– Який вид міг скоротитися чи взагалі зникнути через бойові дії?
– На Кінбурнській косі водилася занесена в Червону книгу мурашка тапінома кінбурнська. У якому стані зараз популяція цього рідкісного виду, ніхто точно не знає. Зможемо це дослідити вже після закінчення війни, коли ці території деокупують. І ще багато рідкісних видів, типових для цього регіону, через обстріли і численні пожежі могли скоротити популяцію.
Також ми не знаємо, як пережили руйнування греблі Каховської ГЕС реліктові популяції (види із минулих геологічних епох, їх ще називають “живими викопними”, – Ред.), занесені до Червоної книги. Зок