У Рейксмузеї заявили про підтвердження авторства картини «Видіння Захарія у храмі» 1633 року, яку після дворічного дослідження визнали оригінальною роботою Рембрандта ван Рейна. Полотно, що понад шість десятиліть не було доступне для фахового огляду, передав музею в довгострокову оренду приватний колекціонер. Із 4 березня роботу представлять публіці.
За інформацією музею, місцезнаходження картини залишалося невідомим для науковців з 1961 року, коли її придбала приватна особа. Ще у 1960-му твір виключили з корпусу робіт художника. Відтоді дослідники не мали змоги перевірити матеріали та техніку виконання. Лише після звернення нинішнього власника фахівці отримали доступ до оригіналу й розпочали комплексний аналіз.
Дослідження тривало два роки. Для вивчення застосували макрорентгенівську флуоресценцію (MA-XRF), інфрачервону зйомку, мікроскопічний аналіз, а також дендрохронологію — метод датування за річними кільцями деревини. У музеї зазначили, що склад пігментів відповідає палітрі, яку митець використовував на початку 1630-х років. Серед виявлених матеріалів — свинцеві білила, охра, кістяна сажа та свинцево-олов’яний жовтий. Стратиграфія шарів фарби та техніка нанесення збігаються з іншими ранніми роботами художника.
Картина виконана на двох дубових панелях із деревини, поширеної у XVII столітті в регіоні південного сходу сучасної Литви. Дендрохронологічний аналіз підтвердив відповідність основи даті, зазначеній на полотні — 1633 рік. Дослідники також перевірили підпис «Рембрандт, 1633». За їхніми даними, напис зроблений по вологій фарбі та частково інтегрований у живописний шар, що свідчить про його первинність.
Окрему увагу приділили змінам у композиції. Технічні знімки зафіксували корективи, внесені під час роботи, зокрема зміну розміру кадила на вівтарі. У музеї вважають такі правки характерними для авторського процесу, а не для копіювання готового зразка.
У заяві Рейксмузею наголошується: «Аналіз матеріалів, стилістичні та тематичні подібності, зміни, внесені Рембрандтом, та загальна якість картини — все це підтверджує висновок про те, що ця картина є справжнім твором Рембрандта ван Рейна».
Сюжет полотна відтворює біблійний епізод про первосвященика Захарія. У храмі він отримує звістку від архангела Гавриїла про народження сина — Івана Хрестителя. Сам ангел на картині не зображений: його присутність передано світлом у правій верхній частині композиції. Дослідники звертають увагу на спосіб роботи зі світлом і психологічну виразність постаті Захарія.
За тематикою та стилем роботу співвідносять із ранніми творами художника, зокрема з «Єремією, що оплакує руйнування Єрусалима» 1630 року, яка зберігається в Рейксмузеї, «Піснею Симеона» 1631 року з колекції Мауріцхейса та «Даниїлом і Кіром перед ідолом Белом» 1633 року з Музею Дж. Пола Гетті. На думку фахівців, спільними є підхід до побудови сцени, робота зі світлотінню та увага до емоційного стану персонажів.
Генеральний директор музею Тако Діббітс зазначив: «Чудово, що тепер ми можемо дізнатися більше про молодого Рембрандта: він створив цю дуже зворушливу роботу невдовзі після переїзду з Лейдена до Амстердама. Це прекрасний приклад унікального способу Рембрандта розповідати історії».
Полотно вже експонували публічно — зокрема на виставці в Стеделік-музеї у 1898 році. Після перегляду атрибуції в середині ХХ століття його вилучили з переліку робіт митця, а згодом воно опинилося у приватній колекції. Тепер картину офіційно внесено до каталогу творів Рембрандта, а з 4 березня її можна побачити в експозиції Рейксмузею в Амстердамі.
Раніше повідомлялося, що аналіз із застосуванням технологій штучного інтелекту не підтвердив авторство Ян ван Ейка щодо двох відомих картин XV століття «Святий Франциск Ассизький отримує стигмати», які зберігаються в музеях США та Італії. Отримані результати можуть вплинути на подальші дослідження спадщини одного з провідних представників Північного Відродження.