У Київській міській державній адміністрації повідомили, яким чином Київ планує діяти в разі тривалого відключення електрики. Стратегія включає резервне живлення, обігрів населення, а також оповіщення через транспорт з гучномовцями.
Читайте також: “Це катастрофа, але наша реальність”: найскладніша зима для Києва у цифрах і фактах
Основні моменти:
- У Києві для підтримки роботи критичної інфраструктури наявні близько 200 генераторів.
- Існує план дій на випадок тривалого блекауту.
- Передбачені мобільні групи, ремонтні роботи, координація служб та моніторинг загроз.
- У кризових ситуаціях у столиці відкривають “пункти незламності”, де забезпечують воду, обігрів і психологічну підтримку.
- Деснянський район не був визнаний зоною гуманітарної катастрофи.
- Події після ракетної атаки 9 січня 2026 року в Києві офіційно класифікували як надзвичайну ситуацію воєнного характеру регіонального рівня.
- Евакуація не проводиться. Проте такий план існує у міста і оновлюється щорічно відповідно до умов і загроз.
Київ має план на випадок тривалого відключення електрики (інфографіка D.UA Новини)
У КМДА зазначили, що критична інфраструктура Києва забезпечена резервним живленням на випадок надзвичайних ситуацій. За інформацією міської влади, підприємства, що відповідають за тепло, воду та енергетику, забезпечили ключові об’єкти близько 200 генераторами.
Також у столиці розроблено окремий план дій на випадок тривалого блекауту. Він був підготовлений як доповнення до загального плану реагування на надзвичайні ситуації в Києві.
У разі масштабного відключення електрики міські служби повинні направляти мобільні групи для оцінки ситуації, координувати роботу рятувальників, поліції та інших служб, визначати пріоритетні ділянки для ремонту та забезпечувати об’єкти критичної інфраструктури резервним живленням.
Крім того, план передбачає розгортання “пунктів незламності”, підвіз питної та технічної води, використання мобільних систем обігріву, оповіщення населення через спеціальний транспорт із гучномовцями та надання психологічної допомоги.
Окремо у КМДА підкреслили, що рішення про визнання Деснянського району зоною гуманітарної катастрофи не ухвалювали. Водночас наслідки ракетної атаки на Київ 9 січня 2026 року офіційно класифікували як надзвичайну ситуацію воєнного характеру регіонального рівня.
Щодо можливої евакуації, у місті діє план, затверджений у липні 2024 року. Він передбачає переміщення мешканців у межах Києва, без масової евакуації за межі столиці. У КМДА додали, що ці плани оновлюються щорічно залежно від загроз.
Питання – Відповідь (FAQ)
- Чи вся критична інфраструктура Києва забезпечена альтернативним живленням?
Так. У міста є приблизно 200 генераторів, які повинні підтримувати роботу важливих систем (тепло, вода, електрика тощо) у кризовій ситуації.
- Чи є чіткий сценарій дій, якщо буде мороз -25 і новий обстріл?
Так. Існує спеціальний план дій на випадок тривалого блекауту, який є доповненням до загального плану реагування на надзвичайні ситуації.
- Що саме вони планують робити при блекауті?
Оцінюватимуть ситуацію мобільними групами, координуватимуть роботу служб, визначатимуть пріоритети ремонту, розгортатимуть пункти допомоги та забезпечуватимуть воду й обігрів.
- Чи допускає влада, що Деснянський район визнають зоною гуманітарної катастрофи?
Ні, такого рішення не ухвалювали. Події після атаки 9 січня 2026 року офіційно класифіковані як надзвичайна ситуація воєнного характеру регіонального рівня.
- Чи розглядають евакуацію людей з району в район або з Києва?
Про евакуацію мова не йде. Але сам план евакуації існує, і він передбачає переміщення в межах Києва, а не масовий виїзд зі столиці.