У видавництві Simon & Schuster 19 травня 2026 року з’явиться книга американського журналіста Джеймса Веріні під назвою The Theater: Courage and Survival in the Defining Atrocity of the Ukraine War (“ТЕАТР: Мужність і виживання у визначальному злочині війни в Україні”). Це видання висвітлює бомбардування Донецького обласного академічного драматичного театру в Маріуполі 16 березня 2022 року, повідомляє “УП.Культура”.
Автор акцентує увагу на подіях у Маріуполі в перші місяці повномасштабної війни та описує історії українців — педагогів, митців і театральних працівників, які перетворили приміщення на укриття для цивільних осіб. У пресрелізі зазначається: “Спираючись на ретельне та детальне розслідування на місці, Веріні фіксує відвагу, гумор і стійкість цих людей, коли вони стикалися з облогою Маріуполя на початку вторгнення. Його праця пропонує глибоке дослідження та інтимний погляд на людську ціну конфлікту, зводячи ширшу трагедію до єдиної катастрофи”.
Американський автор і журналіст Себастьян Юнгер, який написав книгу “Плем’я”, охарактеризував роботу Веріні як “найкращий приклад воєнного репортажу”. Джеймс Веріні співпрацює з The New Yorker, The New York Times Magazine та National Geographic, а його статті отримали National Magazine Award і премію Джорджа Полка.
З 24 лютого 2022 року до знищення будівля Маріупольського драмтеатру виконувала функцію укриття для цивільних осіб та центру розподілу їжі, води та інформації про евакуацію. З 24 лютого до 4 березня там перебували близько сотні людей — працівники театру, їхні родини та ті, хто рятувався від насильства.
Російські війська скинули на театр, де ховалися сотні містян, дві 500-кілограмові авіабомби 16 березня 2022 року, незважаючи на те, що перед і позаду будівлі були великі написи “Діти”, які були помітні з повітря. Хоча точна кількість жертв остаточно не встановлена, одразу після нападу в Маріупольській міськраді заявили, що загинули близько 300 осіб, а Associated Press у своєму розслідуванні повідомили про близько 600 загиблих.
Після захоплення міста загарбники розібрали театр, залишивши фронтальну частину як “основу реконструкції”. У серпні 2025 року росіяни оголосили про завершення ремонту та перехід до внутрішнього оздоблення, а наприкінці року планували провести першу виставу.
У Маріупольській міській раді зазначили: “Новобудова лише імітує зруйнований театр. Скульптури, які були знищені через недолугість робітників, неякісні. Знищений драмтеатр не мав штукатурки – його фасад був оздоблений білим кримським каменем, який доставляли морем. Окупаційна влада ж просто пофарбувала цегляні стіни”.