Ізраїльський історик та автор популярних книг Sapiens і Nexus Ювал Ной Харарі поділився в інтервʼю для The Ezra Klein Show трьома книжковими порадами. У перелік увійшли роботи, що стосуються витоків штучного інтелекту, природи політики та механізмів соціального контролю.
Першою порадою стала книга MANIAC чилійського автора Бенхаміна Лабатута. На думку Харарі, це художня біографія видатного вченого Джона фон Неймана, яка водночас є “глибоким дослідженням витоків революції в галузі штучного інтелекту та її можливих наслідків”.
Другою рекомендацією стали праці нідерландського приматолога Франса де Вааля. Особливо Харарі підкреслив книгу “Політика шимпанзе” (Chimpanzee Politics: Power and Sex among Apes), яка значно вплинула на його розуміння не лише поведінки приматів, але й людської політики. Харарі акцентував, що основна ідея книги полягає в тому, що політика не зводиться лише до сили та домінування.
“Якщо ви вважаєте, що можете стати альфа-самцем у зграї шимпанзе, просто коли ходите та бʼєте всіх, ви не проживете довго, щоб навчитися на своїх помилках”, — зазначив Харарі.
Третьою рекомендацією стала антиутопія “Який чудесний світ новий!” британського автора Олдоса Гакслі. Харарі охарактеризував її як “можливо, найкращу наукову фантастику ХХ століття” та “найпророчіший” твір свого часу.
Історик звернув увагу, що Гакслі написав цю книгу в 1930-х роках, коли світ спостерігав піднесення тоталітарних режимів. На відміну від багатьох своїх сучасників, автор зосередився не лише на загрозі насильства та репресій, а й на механізмах контролю через задоволення та споживання.
“Він передбачив, що, можливо, найефективніший і навіть найнебезпечніший спосіб контролювати людей — це не просто груба сила, страх і терор, як у романі Джорджа Орвелла “1984”. Якщо ви працюєте з принципом задоволення, а також з людською жадібністю та бажаннями, ви можете досягти більше, ніж просто намагаючись придушувати людей та постійно тероризувати їх”, — підсумував Харарі.
У подкасті The Ezra Klein Show Харарі також розмірковував про штучний інтелект. Він застеріг, що основна загроза ШІ полягає в його здатності маніпулювати людськими емоціями та формувати психологічну прив’язаність. За словами історика, розробники цифрових платформ поступово переходять від боротьби за увагу користувачів до створення ілюзії особистої близькості та стосунків з чат-ботами.