Міністерство освіти й науки України затвердило нове Положення про проведення конкурсів наукових досліджень і розробок. Воно запроваджує низку важливих змін і обмежень.
Для чого МОН затвердило нове Положення
Українцям розповіли, що Міністерство юстиції України зареєструвало оновлене Положення (розроблене МОН й затверджене наказом №947) щодо:
- проведення конкурсних відборів проектів наукових досліджень;
- проведення конкурсних відборів науково-технічних (експериментальних) розробок;
- оцінювання результатів їх виконання.
Зазначається, що документ:
- вперше об’єднує найбільші конкурсні механізми МОН – як основний конкурс для закладів вищої освіти, так і конкурс для молодих учених;
- встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проектів – незалежно від виду конкурсу.
Уточнюється, що Положення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.
“Міністерство працює над оголошенням відповідних конкурсів з вересня 2025 року, щоб забезпечити підбиття підсумків до кінця календарного року та фінансування з січня 2026″, – наголосили у відомстві.
Що саме змінюється в Україні й для кого
Згідно з інформацією МОН, в Україні “працюватиме” єдине положення для конкурсів, адже затверджений документ об’єднав правила основного конкурсу:
- для закладів вищої освіти;
- конкурсу для молодих учених.
Крім того, збільшено підтримку і суб’єктність молодих учених.
“Не менше за 30% загального обсягу фінансування щороку спрямовується на конкурси для молодих дослідників – цей обсяг є фіксованим”, – пояснили у міністерстві.
Уточнюється, що молоді вчені становлять при цьому не менше ніж 50% Науково-експертної ради МОН.
У Положенні йдеться також про участь учених НАН України – дослідники з Національної академії наук можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок.
Ще одна зміна – прозора автоматизована експертиза в єдиній базі:
- три експерти з обов’язковим розглядом відхилень оцінок на рівні ±25%;
- розподіл проектів та звітів між експертами відбувається автоматично – через Національну електронну науково-інформаційну систему (з обов’язковою перевіркою на конфлікт інтересів).
Крім того, документ запроваджує Кодекс експерта – нові правила для експертів щодо:
- доброчесності;
- конфлікту інтересів;
- конфіденційності;
- об’єктивності.
Він пропонує водночас і чіткі вимоги до академічної доброчесності.
“Плагіат, фальсифікація даних, “купівля” наукових робіт, показників і результатів, співпраця з РФ – тепер є підставами для дискваліфікації”, – наголосили в МОН.
Йдеться про:
- впровадження спеціальної Комісії з етики експертів;
- визначення допустимих умов використання штучного інтелекту (ШІ) тощо.
Насамкінець відбулась відмова від штучної наукометрики – скасовано “сумування” цитувань, індексів Гірша, надання “листів про зацікавленість чи впровадження”.
“Фокус зміщується на якість проектів і прогнозовані результати”, – підсумували в міністерстві.