На Полтавщині археологи знайшли понад тисячу артефактів біля Котелевської фортеці – фото

© Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook © Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook © Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook © Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

У селищі Котельва на Полтавщині археологи провели перші розкопки на території, де у XVIII столітті стояла Котелевська фортеця. Під час досліджень виявили понад тисячу артефактів, що охоплюють кілька історичних періодів — від доби бронзи до ранньомодерного часу. Про це повідомили в історико-культурному заповіднику «Більськ».

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

Основна частина знахідок належить до XVII–XVIII століть. Серед матеріалів — уламки кухонного та столового посуду, фрагменти віконниць, скляні вироби, пічні кахлі та важки для рибальських сіток. Під час розкопок також зафіксували залізні предмети побуту: ножі, цвяхи, шила, голки та ігрові фішки.

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

Археологи виявили низку артефактів, пов’язаних із військовою справою, зокрема ухналі від кінських підков, рушничний кремінь та кулю від пістоля. Серед знахідок — монети Речі Посполитої, Швеції та Московського царства. Найраніші з виявлених предметів датуються 1640–1660 роками.

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

Окрім матеріалів ранньомодерного часу, дослідники зафіксували знахідки давніших епох. Йдеться про уламки ліпленої кераміки доби бронзи, скіфський наконечник стріли та фрагменти давньоруського посуду з характерним орнаментом. Ці артефакти свідчать про існування в цьому районі поселення періоду Київської Русі.

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

Історико-культурний заповідник “Більськ”/Facebook

За оцінкою археологів, отримані матеріали допоможуть доповнити знання про історію Лівобережної України та конкретизувати розвиток прикордонних територій.

«Дослідження козацьких фортець і невеликих укріплених містечок — один із ключових напрямів археології ранньомодерного часу. Такі об’єкти були осередками оборони, торгівлі та адміністрації у прикордонних зонах. Котельва — показовий приклад: первісно збудована для захисту рубежів Речі Посполитої, у XVIII ст. фортеця перетворилася на невелике містечко з кількома церквами та сотнями дворів. Археологічне вивчення залишків фортеці не лише уточнює картину розвитку прикордонних територій Лівобережної України, але й поєднує матеріальні свідчення з писемними джерелами, відкриваючи нові можливості для досліджень», — зазначили у заповіднику «Більськ».

За словами дослідників, вивчення подібних об’єктів дає змогу простежити історичні процеси на локальному рівні та відтворити роль козацьких фортець у системі оборони та адміністрації. Зібрані під час експедиції матеріали стануть базою для подальших наукових робіт і можуть бути використані у музейних експозиціях.

Раніше D.UA повідомляло, що на території історико-культурного комплексу Бакота в Хмельницькій області археологи дослідили поховання дитини періоду Давньої Русі, яке датується першою половиною XIII століття.