Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Програма Тисячовесна – хто може подавати заявки
Серед незадоволених — ігрова індустрія.
Як зазначала директорка департаменту стратегічних комунікацій Міністерства культури Ганна Красноступ, у рамках програми “Тисячовесна” всі майнові права на створений контент будуть належати державі, а з переможцями конкурсу укладатимуться ліцензійні угоди терміном не менше ніж на два роки. Як пояснив доктор філософії в галузі журналістики Петро Катеринич у статті “Тисяча і одна ніч Мінкульту: хто розповідатиме казки за чотири мільярди“, програма таким чином стає не ґрантом чи інвестицією, а фактично моделлю державного замовлення.
Автор підкреслює, що за усталеною європейською практикою (в Україні, Франції, Польщі) та переважною моделлю роботи майнові права залишаються за виробником. Однак модель “Тисячовесни” кардинально відрізняється від європейської практики: виникає ситуація, в якій незалежний продюсер фактично працює на державне підприємство, яке називається Центр захисту інформаційного простору України.
“Сім напрямів програми — ігрове кіно, документальне, анімація, музика, перформативне мистецтво, візуальне мистецтво, контент для соцмереж — виглядають різноманітно, поки не помітиш прогалини. Найочевиднішою є книжкова сфера: видавці Олександр Красовицький (“Фоліо”) та Віктор Круглов (“Ранок”) вже публічно висловили критику щодо відсутності підтримки навіть аудіокниг. Парадокс: програма, що має на меті сформувати “гранд-наратив”, виключає найстаріший і найглибший носій наративу — літературу”, — додає Катеринич.
Іншою “недостатньою” областю автор вважає ігрову індустрію. За його словами, українська геймдев-спільнота генерує значні обсяги експортних надходжень і формує імідж України серед мільйонів молодих людей у всьому світі, роблячи це ефективніше, ніж документальні фільми. Проте у “Тисячовесні” немає жодного конкурсного напрямку для ігор.
“Нарешті бюрократичні вимоги до заявників — наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників з досвідом, довідка про ділову репутацію від банку, копії аналогічних договорів, для кінопроєктів — довідка з Держреєстру суб’єктів кінематографії та повний сценарій — де-факто відсікають індивідуальних креаторів, маленькі студії, молодих режисерів без портфоліо і ФОПів-початківців. Програма, яка на словах адресована всім “митцям і креаторам”, на практиці заточена під великі продакшн-компанії з юридичними відділами та багаторічним досвідом”, — підсумовує автор.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.