Штрафи за неявку по повістці надсилають ухилянтам – як часто це може бути

Мобілізація в Україні (фото: facebook.com/Vinobltck)

Під час мобілізації в Україні закон не обмежує кількість штрафів, які можуть накласти за регулярне ігнорування повісток. Водночас в деяких випадках штрафи можна оскаржити в суді.

Яка відповідальність за неявку по повістці

У період дії правового режиму воєнного стану зобов’язання громадян щодо мобілізаційної підготовки набувають особливого правового значення. Одне із найпоширеніших адмінправопорушень у цій сфері – неявка особи до ТЦК та СП за повісткою.

Це породжує питання про кількість можливих штрафів, повторюваність відповідальності та настання кримінальних наслідків, зауважує Ірина Боса.

“Відповідно до ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення Порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема неприбуття без поважних причин за викликом ТЦК та СП, тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 5100 до 8500 гривень, а за повторне протягом року – від 8500 до 11900 гривень”, – розповідає фахівець.

Водночас у період дії воєнного стану, Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (ст. 22) передбачено посилений режим відповідальності.

Так, з 2024 року після внесення змін до КУпАП (закон № 3636-ІХ від 11.04.2024) грошові санкції суттєво зросли: штраф за порушення буде від 17 000 до 25 500 гривень.

Скільки разів можуть штрафувати?

Законами не встановлено граничної кількості штрафів, які можуть бути застосовані до особи у разі систематичної неявки за різними повістками, звертає увагу юрист.

“Кожна окрема неявка без поважної причини – це самостійне адміністративне правопорушення, яке має ознаки завершеного складу. Об’єкт – військовий обов’язок; об’єктивна сторона – діяння у формі бездіяльності; суб’єкт – фізична осудна особа, яка перебуває на військовому обліку; суб’єктивна сторона – вина у формі умислу”, – каже Ірина Боса.

За її словами, суди України підтверджують можливість накопичення штрафів, якщо особа систематично ігнорує виклики. Так, у справі № 147/1055/23 (Сьомий апеляційний адміністративний суд) людину притягнули до адміністративної відповідальності два рази поспіль – за кожну повістку окремо.

В рішеннях судів також підтверджується неявка з поважної причини (медичні показання, обстріли, відсутність належного повідомлення) є підставою для звільнення від відповідальності (наприклад, справа № 148/864/23).

Зверніть увагу. Адвокат каже, що важливо розрізняти адміністративну та кримінальну відповідальність. Лише неявка після проходження ВЛК і визнання придатним до служби, тобто ухилення від мобілізації, може кваліфікуватися за ст.336 КК України Ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

У цьому разі має бути належним чином зафіксовано:

• Проходження ВЛК;
• Отримання мобілізаційного розпорядження;
• Намір ухилення.

Отже, неявка по кожній окремій повістці – це окреме адмінправопорушення. І воно може тягнути кількаразові штрафи, сукупність яких може перевищити 100 тис. грн.

Законодавством не передбачено “граничної кількості” таких штрафів, каже співрозмовниця.

“Формально кожна неявка є новим складом. Але поважна причина, підтверджена документально (довідка, постанова про форс-мажор, свідчення тощо), може звільнити від відповідальності”, – розповідає Ірина Боса.

Чи можна оскаржити штраф

Адвокат нагадує, що у разі накопичення штрафів ви маєте право їх оскаржити в судовому порядку (ст. 287 КУпАП) протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

Раніше ми повідомляли, що в більшості випадків суди скасовують штрафи за неявку по повістках, які надіслали “Укрпоштою” з помилками або коли військовозобов’язаного проінформували про повістку неналежним чином.

На прохання РБК-Україна керуючий партнер юркомпанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков проаналізував судові рішення з травня 2024 до березня 2025 року у справах, де оскаржували постанови про адмінпорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – порушення правил мобілізації.

“Виявив такі результати розгляду справ: 2 954 позовів задоволено повністю або частково і ще 835 позовів залишено без задоволення. “Якщо виходити із таких простих розрахунків, то можна орієнтовно визначити, що суди скасовують штрафи приблизно у 78% випадків. Це високий відсоток”, – каже він.

У більшості випадків суди скасовували штрафи через те, що повістку надіслали неправильно або людину належним чином не повідомили про розгляд справи.

Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.