Цього року Берлінський міжнародний кінофестиваль став об’єктом політичних суперечок. Понад 80 відомих представників кінематографа опублікували відкритий лист, у якому розкритикували “інституційне мовчання” фестивалю стосовно подій у Газі, повідомляє EuroNews.
Дискусія виникла після пресконференції міжнародного журі, головою якого є німецький режисер Вім Вендерс. Його відповіді на питання про роль мистецтва та політики стали каталізатором “медійного шторму”.
Берлінале-2026 вважається найбільш політично зарядженим серед трьох основних європейських кінофорумів — поряд із Cannes Film Festival та Venice Film Festival. Цьогорічний фестиваль розпочався з питань журналістів про війну в Газі та позицію Німеччини, яка частково фінансує захід.
Вім Вендерс зазначив, що “фільми можуть змінити світ”, але “не в політичному сенсі”. Він додав: “Жоден фільм насправді не змінив уявлення жодного політика. Але ми можемо змінити уявлення людей про те, як вони повинні жити”.
На запитання про те, чи повинні митці дистанціюватися від політики, режисер відповів: “Ми повинні триматися осторонь від політики… Ми є противагою політиці”. Під час трансляції пресконференції виникли технічні проблеми, що спричинило чутки про навмисне переривання ефіру, проте фестиваль повідомив про “технічні проблеми” й вибачився.
Письменниця Арундхаті Рой відмовилася від участі в секції класики, де планувала представити свій фільм 1989 року In Which Annie Gives It Those Ones. Вона висловилася, що чути від журі тезу про аполітичність мистецтва “просто приголомшливо”, а також додала: “Я шокована і мені огидно”.
“На Берлінале люди закликали до свободи слова. Свобода слова на Берлінале існує”, — відповіла керівниця фестивалю Тріша Таттл у розгорнутій заяві, де зазначила, що митців не слід змушувати коментувати всі політичні питання.
Ситуація загострилася після відкритого листа, підписаного понад 80 кінематографістами, серед яких Хав’єр Бардем, Браян Кокс, Майк Лі, Лукас Донт, Адам Маккей, Нен Голдін та Тільда Свінтон. Підписанти заявили, що “категорично не погоджуються” з позицією Вендерса та вважають неможливим відокремлювати кіновиробництво від політики.
“Ми обурені причетністю Берлінале до цензури митців, які виступають проти геноциду палестинців у Газі, що триває, з боку Ізраїлю, та ключовою роллю німецької держави у його сприянні”, — йдеться в заяві митців.
Окрему увагу привернула позиція актора Ітана Гоука, який на пресконференції до свого фільму The Weight зазначив: “Я повністю підтримую все, що бореться з фашизмом”. Водночас він зауважив, що очікувати від артистів універсальних відповідей на всі політичні питання — несправедливо.
Берлінале триватиме до 22 лютого 2026 року. Дискусія навколо ролі мистецтва та відповідальності культурних інституцій у часи воєнних конфліктів, очевидно, залишатиметься однією з ключових тем цьогорічного кінофестивалю.
Напередодні на Берлінале відбулася прем’єра документальної стрічки “Сліди” (Traces) режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Фільм, представлений у програмі Panorama Dokumente, розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство з боку російських окупантів, починаючи з 2014 року. Під час перегляду стрічки глядачі не стримували сліз, а після закінчення — аплодували стоячи.