На 61-й Венеційській бієнале 8 травня частина національних павільйонів була закрита через страйк митців та культурних працівників. Ці акції відбувалися в рамках пропалестинських демонстрацій і призвели до перебоїв у роботі виставки. Протест проходив під час днів попереднього перегляду однієї з найбільших артподій у світі, повідомляє The New York Times.
Організатори підтвердили, що закриття павільйонів не пов’язане з адміністрацією бієнале, проте події суттєво вплинули на хід виставки та відвідуваність експозицій. Страйк розпочався в день відкриття попереднього перегляду і швидко охопив кілька національних павільйонів, зокрема Австрії, Бельгії, Єгипту, Японії, Нідерландів і Південної Кореї.
На закритих експозиціях з’явилися написи та плакати на підтримку Палестини. В австрійському павільйоні відвідувачі, які чекали на перформанс-виставу “Морський світ Венеції” (Seaworld Venice), побачили оголошення про участь частини команди у страйку. Інші закриті простори також супроводжувалися написами “Ми підтримуємо Палестину”.
Водночас основна виставка бієнале під назвою “В мінорних тональностях” (In Minor Keys) продовжила свою роботу, хоча й не без інцидентів. На кількох експозиціях художники розміщували прапори Палестини та плакати безпосередньо в інсталяціях.
Ізраїльський павільйон був закритий з технічних причин, пов’язаних із відкриттям офіційної програми, а не через страйк. Водночас біля Арсеналу — одного з основних майданчиків бієнале — була посилена поліцейська присутність через можливі протести.
“Справжній прогрес настає, коли люди збираються разом, слухають один одного і шукають рішення, а не тоді, коли спілкування повністю припиняється”, — зазначив ізраїльський художник Белу-Сіміон Файнару.
Керівництво бієнале заявило, що страйки не є офіційною позицією організації. У коментарі підкреслюється, що захід і надалі підтримує “свободу вираження та плюралізм думок”. Президент бієнале П’єтранджело Буттафуоко наголосив, що виставка має залишатися простором для всіх учасників і не перетворюватися на майданчик для цензури.
Протести на бієнале відбуваються на фоні ширших суперечок щодо участі різних країн. У попередні місяці обговорювалося повернення російського павільйону після паузи, пов’язаної з повномасштабним вторгненням в Україну.
Організатори визнають, що цьогорічна бієнале стала однією з найполітизованіших за останні роки. Напруження навколо участі різних країн продовжує впливати на роботу виставки навіть після офіційного відкриття.
Міжнародне журі бієнале оголосило про колективну відставку. У заяві члени журі пояснили, що не можуть оцінювати держави, “чиї лідери обвинувачені у воєнних злочинах”.
Після цього організатори змінили формат визначення переможців. Церемонію нагородження перенесли на листопад, а рішення журі замінили глядацьким голосуванням.
Британсько-індійський скульптор Аніш Капур виступив за виключення США з Венеційської бієнале. Він назвав політику країни “огидною” та звинуватив у розпалюванні війни.
Митці також виступають проти участі Росії, яку після початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році не допускали до бієнале. Проте в березні 2026 року організатори знову включили РФ до списку учасників, що викликало міжнародний скандал.
Міністр культури Італії Алессандро Гіулі відмовився бути присутнім на відкритті бієнале на знак протесту. Європейський Союз вже зупинив грант для Венеційської бієнале на суму два мільйони євро через допуск Росії до участі.
Крім того, міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест. Згодом 71 делегат Парламентської асамблеї Ради Європи з 29 країн закликав переглянути участь Росії, назвавши це рішення таким, що суперечить цінностям Ради Європи.