У серпні, згідно з чинним новоюліанським календарем, українці відзначатимуть низку важливих церковних свят.
Найважливіші свята серпня за церковним календарем
У ПЦУ нагадали, що останній місяць літа – багатий на улюблені свята, які “нагадують нам про важливі події з життя Господа нашого Ісуса Христа, Його Матері, а також святих угодників Божих”.
Вже сьогодні – 1 серпня – віряни відзначають кілька великих свят:
- Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього;
- день пам’яті сімох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара (які постраждали за істинну віру ще в II столітті до Різдва Христового).
Крім того, з цього дня розпочинається двотижневий Успенський піст.
6 серпня – велике дванадесяте неперехідне свято Преображення Господнього.
15 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці.
“Коли Церква прославляє завершення земного життя Божої Матері, Її блаженний перехід від землі на Небо, Її успіння, засинання, умиротворення”, – пояснили у ПЦУ.
16 серпня – Перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа (убруса) Господа нашого Ісуса Христа.
“Це свято вшановує важливу подію: чудесне створення першої в історії ікони Ісуса Христа через дотик Його обличчя до полотняної тканини. Образ цей багато століть зберігався в Едесі, князю якої Спаситель послав його як благословення, а потім урочисто був перенесений до Царгороду”, – розповіли у ПЦУ.
28 серпня – ПЦУ соборно вшановуватиме преподобних отців Києво-Печерських, у Дальніх печерах спочилих.
“Віднедавна саме у Дальніх печерах Київської лаври біля мощей преподобних почала звучати українська молитва і звершуватися богослужіння української братії обителі”, – зауважили у Православній Церкві.
29 серпня – Усікновення глави пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоана.
“У цей день Церквою встановлений суворий одноденний піст”, – нагадали у ПЦУ.
Наголошується також, що у серпні богослужбовий рік добігає кінця.
“Адже 1 вересня – початок індикту, церковне новоліття. Нехай Господь береже Україну та її народ! Слава Ісусу Христу”, – підсумували у Православній Церкві України.
Чому початок індикту припадає на 1 вересня
З латинської мови слово індикт перекладається як “постанова” або “оголошення”.
Колись так називали едикт (нормативний акт) римських імператорів, який із податковою метою наказував проводити у певний визначений час оцінку земельних маєтків громадян держави.
У візантійській імперії індиктом називали початок щорічної сплати офіційного податку на державу. Оскільки врожай у більшості її регіонів збирали восени, то й індикт припадав саме на вересень.
З I століття після Різдва Христового формальною датою початку індикту слугувало 23 вересня (як час осіннього рівнодення та день народження римського імператора Августа). Проте пізніше – близько V століття – початок індикту змістився на 1 вересня.
Вважається, що найміцніше цей день почав пов’язуватись із початком нового року після указу імператора Юстиніана від 537 року – щодо датування всіх документів, відраховуючи від 1 вересня.
Церква датування по індиктам прийняла близько IV століття (затвердження індикту як церковного новоліття відбулося буцімто на Першому Вселенському Соборі у Нікеї від 325 року).
У контексті християнства індиктом або індиктіоном почали також називати 15-річний період, який розпочинається з вересня (який міг бути пов’язаний із певними адміністративними чи релігійними практиками, які використовували цей період для обліку або певних ритуалів).
Отже, сьогодні, індикт – це початок нового церковного року, який більшість православних церков світу й католики візантійського обряду святкують 1 вересня.
Ті ж церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають його 14 вересня (із 13-денним запізненням).