Перелітні птахи мають спеціальні білки в очах, які дозволяють їм бачити магнітне поле Землі вдень, а вночі – “чути” його завдяки певним процесам у внутрішньому вусі. Це допомагаєм їм при далеких перельотах.
Головне:
- Навігація: За запам’ятовування маршруту відповідає спеціальний відділ мозку – гіпокамп.
- Магнітне поле: Птахи мають два механізми магніторецепції: через білки в очах (бачать поле) та через внутрішнє вухо (умовно “чують” його).
- Навчання: Деякі види народжуються з “компасом”, інші – вчаться у старших птахів.
- Орієнтири: Крім магнітних полів, птахи використовують сонце, зірки, ландшафт (гори, річки) та навіть запахи.
Вроджені механізми та навчання
За словами орнітологині, існують види, які народжуються з механізмом орієнтації, та ті, що вчаться у старших птахів. Деякі види можуть змінювати підхід і вирішувати, мігрувати їм чи ні. За запам’ятовування дороги відповідає спеціальний відділ мозку – гіпокамп.
Два способи відчути магнітне поле
Довгий час вважалося, що птахи орієнтуються лише завдяки спеціальним білкам в очах, які дозволяють бачити кут нахилу магнітних ліній Землі. Проте зараз науковці знайшли інший механізм.
“Зараз знайшли механізм у внутрішньому вусі – органі, який пов’язаний з рівновагою. Там також є речовини, які реагують на зміну магнітного поля. Тому тепер вважається, що можливо у птахів є два механізми”, – пояснює Атамась.
На думку вчених, вдень птахи можуть бачити магнітне поле, а вночі – умовно “чути” його через сигнали від органу рівноваги у мозок.
Візуальні орієнтири
Окрім магніторецепції, птахи використовують:
- сонце та зірки;
- візуальні орієнтири (гори, річки, ліси);
- вітри та запахи.
Орнітологиня підкреслює, що механізм уловлення магнітних полів є найскладнішим, і наука досі до кінця не розуміє, як саме він працює.