За публікації та коментарі в соціальних мережах можна понести штраф, отримати судовий позов або навіть відбути термін ув’язнення. Авторів неправдивих відомостей та образ змушують через суд спростовувати інформацію та виплачувати десятки тисяч гривень компенсації.
Головне:
- Цивільна відповідальність: Потерпілий може через суд вимагати спростування неправдивої інформації та грошову компенсацію за моральну шкоду.
- Штрафи за фейки: За розповсюдження неправдивих чуток під час війни загрожує адміністративна відповідальність.
- Кримінальна межа: Образи за національною чи релігійною ознакою (ст. 161 ККУ) можуть призвести до 3 років позбавлення волі.
- Реальні кейси: Суди вже призначають компенсації у розмірі 50 000 грн за недостовірні публікації в месенджерах.
Коли слово стає злочином: позиція юриста
Конституція України забезпечує свободу слова, проте вона закінчується там, де починається порушення честі іншої особи. За словами Євгена Буліменка, кожен, чию гідність принизили в мережі, має право на судовий захист.
“Публікація недостовірної інформації може призвести до цивільно-правової відповідальності: обов’язок спростувати дані та відшкодувати моральну і матеріальну шкоду”, – зазначає юрист.
Важливо усвідомлювати, що у справах про захист репутації діє правило: позивач сам має довести, що інформація неправдива і що її поширив саме конкретний відповідач.
Які покарання загрожують порушникам
- Звинувачення та наклеп: Якщо ви назвали когось “злодієм” чи “шахраєм” без доказів. Це може призвести до цивільного позову і виплати моральної шкоди.
- Фейки про війну: Поширення чуток, що викликають паніку. Покарання – штраф до 255 грн або виправні роботи (ст. 173-1 КУпАП).
- Мова ворожнечі: Образи через національність, расу або релігію тощо. За це передбачено до 3 років в’язниці (ст. 161 ККУ).
- Погрози: Прямі залякування фізичною розправою в коментарях. Залежно від тяжкості, автору загрожує до 2-5 років обмеження волі.
Реальні судові справи
Судова практика в Україні стає дедалі суворішою до користувачів інтернету. Буліменко поділився реальними випадками:
- Кейс №1: У справі № 753/13197/18 суд зобов’язав користувача Facebook видалити пост та опублікувати рішення суду як спростування.
- Кейс №2: Справа № 20/12345/20 завершилася видаленням посту в Telegram та стягненням 50 000 грн моральної шкоди на користь потерпілої сторони.
Заборона розповсюдження та вилучення тиражів
Якщо недостовірна інформація поширена не лише в соцмережах, а й у друкованих медіа чи книгах, закон передбачає більш радикальні заходи.
Суд має право заборонити випуск матеріалу в світ або зупинити розповсюдження вже готової продукції до усунення порушення.
“Якщо усунути порушення неможливо, суд може вилучити тираж газети чи книги з метою його знищення”, – підкреслює Буліменко.
Це може зацікавити
Чи можна видалити пост, щоб уникнути суду?
Видалення посту після того, як його зафіксував позивач (наприклад, через нотаріальне завірення скриншота), не звільняє від відповідальності за вже завдану шкоду репутації.
Що робити, якщо мене обмовили у Telegram-каналі?
Ви маєте право подати позов до суду про спростування недостовірної інформації. Проте вам доведеться довести, що власником каналу або автором посту є саме та особа, до якої ви висуваєте претензії.
Який штраф за поширення фейків під час війни?
Згідно зі ст. 173-1 КУпАП, за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку, загрожує штраф від 170 до 255 грн або виправні роботи до одного місяця.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. D.UA Новини не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.