Виставка художниць-бойчукісток – у Києві відновили імена репресованих мисткинь – фото

© Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA

У київському Національному центрі «Український Дім» розпочала свою роботу виставка «Весна. Жіночі імена бойчукізму», яка присвячена мисткиням школи бойчукізму. Експозиція, що об’єднала творчість п’ятнадцяти художниць, триватиме до 12 квітня.

Фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко зафіксував момент відкриття виставки.

Виставка акцентує увагу на творчості художниць, які мають зв’язок із напрямом, започаткованим митцем Михайлом Бойчуком. Бойчукізм виник на початку ХХ століття та поєднав елементи візантійського та давньоукраїнського сакрального живопису з ідеями європейського модернізму. У проєкті представлені роботи та матеріали, що стосуються таких мисткинь, як Софія Налепінська-Бойчук, Оксана Павленко, Антоніна Іванова, Ярослава Музика, Віра Бура-Мацапура, Марія Котляревська та інших представниць цього кола.

Василь Артюшенко, ZN.UA Василь Артюшенко, ZN.UA

«Коли зима завершується — розпускаються квіти. Їх небагато, але ми всі знаємо, що прийде весна, і квітів стане тисячі. Ми повинні бути щасливими, що переживаємо початок весни мистецтва…», — зазначав про школу її Учитель Михайло Бойчук.

Кураторський проєкт має на меті представлення мистецької спадщини художниць, чиї імена тривалий час залишалися поза основним наративом історії українського модернізму. У рамках виставки їхні роботи та архівні матеріали зібрані в одному просторі, що дозволяє продемонструвати різні напрями творчих пошуків художниць бойчукістського кола.

Після хвилі репресій проти українських митців у 1930-х роках діяльність бойчукістів була припинена. Радянська влада оголосила цей мистецький напрям небажаним, а частину творів знищили. Архівні матеріали і монументальні розписи зазнали втрат, а імена багатьох митців зникли з публічного культурного простору.

Василь Артюшенко, ZN.UA

У цей період саме художниці, пов’язані зі школою бойчукізму, зберігали окремі матеріали та спогади про діяльність цього кола. Завдяки збереженим ескізам, роботам і документам частину творчої спадщини вдалося відновити та дослідити пізніше.

Історія бойчукізму бере свій початок у 1909 році, коли у Парижі група українських і польських художників сформувала нову мистецьку течію. Згодом за прізвищем її лідера — Михайла Бойчука — вона отримала назву «бойчукізм». Уже наступного року митці представили свої роботи на виставці у паризькому Салоні незалежних. Упродовж майже трьох десятиліть до цього мистецького напряму належали близько двадцяти п’яти художників.

Василь Артюшенко, ZN.UA Василь Артюшенко, ZN.UA

У 1917 році Михайло Бойчук разом із Софією Налепінською стали співзасновниками Української академії мистецтв у Києві. Представники цього напряму працювали над державними графічними проєктами для уряду Української Народної Республіки, а також створювали монументальні розписи у різних містах. Серед відомих робіт — оформлення приміщень Луцьких казарм у Києві, Селянського санаторію на Хаджибеївському лимані поблизу Одеси, а також Соціального музею і Червонозаводського театру у Харкові.

У листопаді 1936 року органи НКВС заарештували групу митців, пов’язаних із бойчукізмом, зокрема Михайла Бойчука, Софію Налепінську, а також художників Івана Падалка і Василя Седляра.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Дочка художника, Ганна Бойчук, згадувала:

«У протоколах НКВД із допитів, які проводив слідчий Михайло Хаєт, збереглися страшні слова ув’язненого Михайла Бойчука про те, що політика більшовизму в Україні спрямована на здійснення репресій по відношенню до українських національних кадрів. 1937 рік — рік жорстокої розправи з українською культурою та її носіями, серед яких — Михайло Бойчук, мій батько. З ним мені так і не довелося зустрітися. Я народилася через 2 тижні після його арешту».

Василь Артюшенко, ZN.UA Василь Артюшенко, ZN.UA

Бойчукістів звинуватили у причетності до націоналістичної організації та засудили до страти. 13 липня 1937 року групу митців розстріляли у Києві, а більшість їхніх творів було знищено.

Виставку організував Національний центр «Український Дім» у співпраці з Lean Art Foundation та ГО «Платформа культурних ініціатив». Кураторами проєкту виступили Тетяна Гаук і Сергій Комберянов.

Експозиція працює з вівторка до неділі з 11:00 до 19:00, понеділок — вихідний. Вартість повного квитка становить 180 гривень, пільгового для школярів і студентів — 90 гривень.