Виставка Іллі Рєпіна – у Києві відкрили масштабну виставку творів митця – фото

© Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA

13 травня в Національному музеї «Київська картинна галерея» стартувала експозиція «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Проєкт об’єднав колекції трьох провідних національних музеїв, щоб продемонструвати творчість художника через призму його зв’язків з Україною та впливу на формування національних історичних образів.

Відкриття зафіксував фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Експозиція, що розмістилася в залах другого поверху, ґрунтується на найбільшій в Україні музейній колекції робіт митця. До створення виставки також долучилися Національний художній музей України та Національний музей Тараса Шевченка. Глядачам представили як відомі живописні полотна, так і графічні роботи, ескізи та архівні матеріали.

Автопортрет (1912)Василь Артюшенко, ZN.UA

Окремий аспект виставки присвячено українській тематиці, яка була наскрізною у творчості уродженця Слобожанщини. У залах можна побачити побутові нариси, замальовки селянських хат та козацького спорядження, виконані під час подорожі митця рідною землею у 1880 році. Портретний ряд включає зображення Тараса Шевченка, ескізи до пам’ятника Кобзареві та посмертний портрет історика Миколи Костомарова. Сюжетний живопис охоплює полотна «Голгофа», «Миколай Мирлікійський…» та роботу «Поприщин», створену за мотивами повісті Миколи Гоголя.

Портрет поета С. М. Городецького з дружиною (1914)Василь Артюшенко, ZN.UA

Особливе місце займають підготовчі матеріали до відомого полотна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». За словами кураторів, нині цей образ став символом народного спротиву. Сучасне прочитання цього образу представлено у фоторимейку французько-українського фотографа Юрія Білака, де в ролі героїв майстра вбачають себе сучасні захисники України.

Історик Микола Іванович Костомаров у труні (1885)Василь Артюшенко, ZN.UA

Науковці музею підкреслюють, що творча ідентичність Рєпіна формувалася у постійному діалозі з українською інтелектуальною елітою того часу — Дмитром Яворницьким та Василем Тарновським.

«Ми запрошуємо уважніше розглянути творчість одного з найуспішніших художників Російської імперії, який народився в Україні й підтримував тісний зв’язок із батьківщиною, та поміркувати над тим, що ж переважало у житті й творчості художника — Петербург чи Чугуїв, імперська кар’єра чи українське ядро, реалії буття чи українські мрії», — зазначають куратори.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Ілля Рєпін (1844–1930) здобув визнання в межах імперської академічної школи, тривалий час працював за кордоном, проте останні десятиліття життя провів у Фінляндії (селище Куоккала), де і був похований, залишаючись відстороненим від радянського мистецького контексту.