Залізниця на руїнах: навіщо РФ терміново з’єднує Донецьк і Маріуполь

Ілюстративне фото: зруйнований Маріуполь (Getty Images)

Російські загарбники мають намір запустити електричку Маріуполь – Донецьк до літа 2026 року.

Як повідомив представник так званої “влади” – “міністр транспорту ДНР” Олександр Бондаренко, до літа 2026 року Росія планує налагодити пряме залізничне сполучення між Маріуполем і Донецьком.

При цьому кремлівська пропаганда говорить про “відновлення регіону” та підготовку до “курортного сезону”, хоча справжні цілі Кремля є набагато цинічнішими та небезпечнішими.

Плани запуску: спочатку Донецьк–Волноваха

Згідно з озвученим планом, першим етапом має стати запуск електричок на маршруті Донецьк-Волноваха. Після завершення відновлювальних робіт загарбники обіцяють відкрити повноцінне сполучення між Маріуполем і Донецьком.

Формально мета – “підготовка до літа” та залучення туристів до Маріуполя. Проте експерти переконані, що цивільні пасажири – це лише прикриття.

Справжні наміри загарбників

Будівництво залізниці на руїнах знищеного міста – це ще один інструмент закріплення окупації. Таким чином, РФ намагається перетворити Маріуполь на велику військову базу, маскуючи мілітаризацію під “відновлення мирного життя”.

Основна мета загарбників – створити надійний логістичний коридор для:

• перекидання військ: швидке постачання техніки та боєприпасів на лінію фронту;
• мародерства: вивезення залишків металопродукції зі зруйнованих підприємств “Азовсталь” та “Ілліча”, а також українського зерна;
• дублювання шляхів: Росія прагне зменшити залежність від вразливого Кримського мосту.

Для цивільних мешканців ця електричка стане не символом свободи, а ще одним елементом у системі російської військової машини. Адже на фоні екологічної катастрофи, руйнування міста та мілітаризації регіону такі ініціативи виглядають радше як інструмент закріплення окупації, ніж турбота про цивільних.

Екологічна катастрофа замість “курорту”

Таким чином, спроби заманити людей до Маріуполя залізницею виглядають як знущання на фоні критичної ситуації в місті. Окуповане узбережжя наразі – це не зона відпочинку, а зона катастрофи:

Місцеві жителі неодноразово повідомляли про те, що Азовське море фактично перетворилося на резервуар для каналізаційних стоків і промислових відходів.

Наслідки вже очевидні:

• масове вимирання риби в акваторії Азовського моря;
• майже повне зникнення бичка – одного з ключових видів регіону;
• поширення інфекційних захворювань;
• фіксація у березні 2025 року підвищених показників фосфатів і ртуті в річках Маріуполя;
• виявлення локальних накопичень нафтопродуктів.

За таких умов говорити про “курортний сезон” виглядає щонайменше цинічно.