Звичні сусіди зникають: як клімат впливає на птахів України і хто вже “переселився”

Популяції деяких видів птахів в Україні суттєво скорочуються (фото ілюстративне: Getty Images)

Сьогодні в Україні спостерігається “перемішування” фауни. Поки деякі звичні нам види птахів через зміни клімату зникають, їхні місця займають несподівані екзотичні створіння.

Головне:

• Динамічна система: “перемішування” фауни відбувається у всьому світі – птахи змінюють свої ареали через потепління.
• Географічні мандри: теплолюбні види птахів активно розширюють територію гніздування на північ, так в Україні почали натуралізуватися рожеві фламінго.
• Втрата видів: вологолюбні та північні птахи поступово зникають із наших територій через осушення клімату та спеку.
• Масштаби кризи: за даними європейських моніторингових програм, чисельність деяких звичайних видів птахів за останні роки впала на 15-45%.
• Комплексна загроза: на популяції птахів впливає не лише клімат, але й інтенсивне сільське господарство, використання хімікатів на полях та вирубка лісів.

Як кліматичні зміни впливають на птахів

В цілому, за словами експерта, “дуже важко виокремити, що на конкретну популяцію вплинули саме зміни клімату”, адже “на птахів діє одразу кілька факторів“.

Вона додала, що подібних досліджень мало навіть в Європі.

Водночас Атамась розповіла, що “в Європі спостерігають аридизацію“.

“На півдні території стають сухими й теплішими, тому страждають ті види, які люблять вологу і холод. Це бекас, а ще бореальні (тайгові) види, наприклад гаїчка-пухляк, в’юрок”, – пояснила орнітолог.

При цьому “завдяки тенденції до осушення, у нас в Україні з’явився рожевий фламінго на півдні”.

“Втім водночас багато птахів через потепління розширює свій ареал на північ. Наприклад, бджолоїдка, косар, біла чапля активно туди переселяються”, – повідомила Атамась.

Тим часом деякі види з півночі, згідно з її інформацією, зникли.

“Вівсянка лучна у нас більше не гніздує. Тому це – динамічна система. І таке перемішування фауни йде по всьому світу“, – визнала науковиця.

Вона зауважила, що в Україні вже “багато птахів, які перелетіли з Близької Азії та натуралізувалися”.

“А деякі в процесі, от як фламінго. Наша фауна змінюватиметься. І ми вже це спостерігаємо, наприклад, в Одеській області”, – додала Атамась.

На популяції птахів впливають різні фактори (інфографіка: D.UA Новини)

Які тенденції у світі птахів насторожують

“У нас велика проблема з моніторингом, бо такі спостереження не фінансують. Щоб точно сказати, що якась популяція збільшилась чи скоротилась, треба її моніторити десятиліттями. Таких даних у нас немає”, – повідомила орнітолог.

Вона додала, що про тенденції в Україні можна говорити, провівши аналогію з європейськими тенденціями.

Адже там дані про птахів отримуються завдяки аматорам, які “зливають інформацію про чисельності птахів на локальних ділянках”.

Потім така інформація “збирається зі всіх країн Європи й обробляється”.

“Є моніторингові програми, які фінансує Європейський Союз. Їхні дані за останні роки показують, що чисельність звичайних видів впала на 15%, а деяких груп – до 45%“, – додала науковиця.

Вона уточнила, що “йдеться про групи відкритих ландшафтів, зокрема, агроландшафту” – горобців, жайворонків, жовтих плисок.

Що може впливати на зменшення популяцій птахів

Атамась повідомила, що кількість деяких птахів зменшується через низку факторів.

“Ми змінює оселища птахів – вирубуємо ліси, розорюємо луки, переходимо до інтенсивного ведення сільського господарства, вносимо у ґрунт багато хімічних речовин. Це все знижує популяцію пернатих, особливо у відкритих ландшафтах”, – пояснила експерт.

Крім того, в Україні спостерігається винищення птахів – легальне та нелегальне полювання.

“Ще один фактор – зміна клімату. Хоча насправді ситуація з птахами у нас полярна – по одних видах все може бути погано, по інших – навпаки”, – визнала орнітолог.

Яких птахів в Україні стає все менше

Зараз в Україні, за словами науковиці, скорочується популяція горлиці звичайної.

“А от бджолоїдки – зростає. Цей степовий вид зараз підсувається на північ. Чисельність лебедів зростає по всій Європі, так само, як і орлана білохвоста”, – констатувала Атамась.

Тим часом ситуація з червонокнижними птахами у степах – “все погано”.

“Лісові птахи, зокрема європейська популяція тетерука, перебуває в не дуже доброму стані. Принаймні та частина, яка знаходиться на півдні”, – розповіла спеціаліст.

Крім того, погана ситуація “з видами, що пов’язані з вологими біотопами”.

“Наприклад, з бекасом. В Україні він ще трапляється, а от в Європі ситуація з ним все гірше і гірше. І таких видів багато. Про декого ми знаємо, але дані обмежені в своїх дослідженнях, особливо під час війни”, – підсумувала орнітолог.