Аналітик застеріг про можливість рецесійної спіралі в економіці України.

Дефіцит торговельного балансу України може перевищити 60 млрд доларів. 

Згідно з даними митниці, у квітні цього року імпорт зріс на 56%. Загалом за перші три місяці року імпорт перевищив 33 млрд доларів (в середньому — по 11 млрд доларів на місяць). Дефіцит торговельного балансу за цей період досяг понад 19 млрд доларів, що на 68% більше, ніж у попередньому році. Це свідчить про те, що за підсумками року дефіцит торговельного балансу може перевищити 60 млрд доларів.

Про це повідомляє фінансовий аналітик Олексій Кущ у статті «ВВП України впав уперше з 2022 року. Ми на порозі рецесії?».

«Якщо імпортне вирахування з ВВП досягне 50% від загальної динаміки змін валового продукту, а до цього моменту залишилося зовсім небагато, наша економіка почне падати, і цей процес буде вкрай важко зупинити. Падіння стане невідворотним і безперервним, як танення снігу навесні, а імпортне вирахування “зжере” національний ВВП і національну економіку», — підкреслив аналітик.

Країна без власної економіки

На думку автора, якщо цей процес не буде зупинено, Україна може перетворитися на військовий фронт без повноцінної внутрішньої економіки. Життя в такій країні підтримуватиметься лише зовнішніми фінансовими вливаними від партнерів і новими кредитами.

Він попередив, що наразі формується «економічна рецесійна спіраль». Причому цей процес триває вже не перший рік.

«З одного боку, імпорт “зжирає” ВВП і “вбиває” внутрішню економіку. З іншого — спостерігається різке зростання державного боргу. У результаті формується фінансово банкрутна модель: співвідношення держборгу до ВВП перевищує 100%, вартість обслуговування боргу наближається до 5% ВВП, а внутрішня економіка при цьому скорочується, як шагренева шкіра», — зазначив автор статті.

Реакція Європи

Автор вважає, що Європу сценарій, за якого Україна залишиться без власної економіки та виконуватиме роль сировинної бази, цілком влаштовує.

«Європі, до речі, така модель відносно підходить, адже Україна постачає в ЄС сировину, зокрема мінеральну, а кошти, які ЄС виділяє Україні, значною мірою повертаються назад через купівлю європейських товарів (“Європа — наш тил”)», — додав він.

Адже в цьому випадку йдеться про механізм непрямого субсидування європейських виробників транзитом через Україну, «де гроші лише ночують».

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.