Антимонопольний комітет України оголосив про намір провести перевірку ринку нафтопродуктів на предмет можливих змов, в той час як представники бізнесу висловлюють занепокоєння щодо спекуляцій.

Антимонопольний комітет уважно спостерігає за роздрібним ринком пального та готовий втрутитися, якщо виявить ознаки монопольної змови серед основних гравців. Про це йдеться у відповіді АМКУ на офіційний запит D.UA.

“Комітет постійно проводить аналіз конкурентного середовища на ринку. У разі виявлення ознак антиконкурентних узгоджених дій, АМКУ має право ініціювати розслідування. Комітет постійно контролює, щоб учасники ринку не зловживали своєю ринковою владою”, — зазначено в офіційному листі Комітету.

Водночас в АМКУ підкреслили, що не мають повноважень обмежувати торговельну маржу на пальне. Наразі різниця між оптовою та роздрібною ціною перевищує 10 грн/л.

Натомість в Асоціації Паливно-енергетичного бізнесу (АПЕБ) вважають, що проблема високих цін на пальне обумовлена саме погіршенням конкуренції.

“Присутність невеликих роздрібних АЗС і мереж стримує загальне зростання цін. Саме завдяки їм в Україні зберігається різноманіття цінових пропозицій. Споживач завжди має альтернативу. Люди можуть обирати, на якій АЗС і за якою ціною заправлятись. Конкуренція функціонує, коли є вибір. Але наразі сектор невеликих і середніх АЗС витискається з ринку”, — зазначила заступниця голови АПЕБ Тетяна Думенкова.

За її словами, держава запровадила так звані авансові платежі податку на прибуток для роздрібної торгівлі пальним. Формально механізм є однаковим для всіх, але в реальному вимірі він значно сильніше тисне на малих операторів.

«Для невеликих АЗС це додаткові 35–50 копійок на кожному літрі. Для великих мереж — лише кілька копійок. Тобто одна й та ж норма створює абсолютно різні економічні наслідки. В результаті малі заправки втрачають конкурентоспроможність і закриваються. З’являються так звані “білі плями” доступу до пального — місця, де преміальним мережам відкривати АЗС не вигідно, а малі не можуть, оскільки не виживають», — пояснила Тетяна Думенкова.

В АПЕБ наголошують, що ринок потребує не регулювання цін, а рівних умов для всіх учасників. Коли зникає малий бізнес, споживач втрачає вибір. А з вибором зникає і природний механізм стримування цін.

“У воєнний час доступність пального має особливе значення — не лише для водіїв, а й для мільйонів громадян, які використовують бензин і дизель для генераторів під час масових блекаутів. Особливо гостро це питання стоїть у прифронтових областях, де паливна інфраструктура має не лише економічне, а й стратегічне значення для життєзабезпечення громад. Тому збереження малого і середнього сегменту на паливному ринку — це питання не лише економіки, а й соціальної стабільності та енергетичної безпеки країни”, — переконані в АПЕБ.