Без нових заходів стосовно Росії – чому FATF перестала зосереджуватися на агресії проти України.

FATF зберегла попередні обмеження щодо РФ, але нових рішень не ухвалено.

З 15 по 19 червня в Парижі відбувся черговий тиждень засідань Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Проте Держфінмоніторинг, що відповідає за співпрацю з FATF в Україні, знову не зміг досягти результатів, і жодної нової заяви FATF щодо засудження Росії не було.

Для України засідання FATF є чудовою можливістю посилити тиск на країну-агресора, налагодити комунікацію з представниками міжнародних організацій та 37 країн-членів FATF щодо ризиків для міжнародної фінансової безпеки, загроз фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення з боку Росії.

На жаль, в тому числі через Держфінмоніторинг, питання ризиків та загроз з боку Росії не стало предметом уваги останнього засідання FATF. Так само, як і під час попередніх засідань у 2025 році в Парижі та Страсбурзі (Французька Республіка), а також у лютому 2026 року в Мехіко (Мексиканські Сполучені Штати).

У фінальному комюніке FATF після завершення червневого засідання дії Росії щодо збройної агресії проти України не засуджуються.

«Призупинення членства Російської Федерації у FATF залишається в силі (див. заяву від лютого 2024 року)», — зазначає FATF.

Таким чином, згадується лише про рішення щодо призупинення членства, яке залишається чинним вже три роки. Окремої публічної заяви FATF стосовно Росії, що була звичною практикою у 2022–2024 роках, також не ухвалено.

Бездіяльність Держфінмоніторингу

Нагадаємо про скандал, пов’язаний із тривалою відсутністю голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна на робочому місці у першому кварталі цього року, зокрема через безрезультатне відрядження на засідання FATF у Мексику на 12 днів. У рамках цього засідання FATF не було жодної інформації про діяльність Держфінмоніторингу для досягнення позитивного результату для України. На сайті Держфінмоніторингу немає жодної новини про участь у засіданні FATF, хоча це ключова міжнародна подія у сфері фінансового моніторингу.

Через системну пасивну позицію Держфінмоніторингу інтерес FATF до подальшого санкціонування Росії зникає, хоча це надзвичайно важливо — включення РФ до «чорного списку» FATF могло б суттєво обмежити її фінансові можливості вести війну проти України.

Відсутність результатів Держфінмоніторингу на FATF також можна пояснити тим, що керівництво Держфінмоніторингу підозрюється у причетності до відмивання брудних коштів. Так, напередодні засідань FATF, 10 червня, НАБУ та САП провели обшуки в Держфінмоніторингу. Ймовірно, обшуки стосувалися справи про будівництво фортифікацій на Донеччині, в яких попередні керівники Полтавської ОВА Філіп Пронін та Богдан Корольчук, що наразі керують Держфінмоніторингом, відмили 200 млн грн.

Нагадаємо, що в жовтні 2025 року НАБУ провело обшук у першого заступника голови Держфінмоніторингу, під час якого було вилучено готівку (278,05 тис. дол. та 3,343 млн грн) та матеріали, що можуть свідчити про функціонування конвертаційного центру, а саме: реєстраційні та статутні документи, печатки, довіреності суб’єктів господарювання (11 українських юридичних осіб; 12 фізичних осіб-підприємців; сім іноземних компаній; структури, зареєстровані на Кіпрі; компанії з Чехії; фірми на Британських Віргінських островах).

Очевидно, що розслідування НАБУ та САП щодо чинного керівництва Держфінмоніторингу також перебуває у фокусі уваги міжнародних партнерів, які під час перемовин з Україною часто піднімають антикорупційні питання на перший план. Це також впливає на позицію FATF та інших міжнародних організацій щодо Держфінмоніторингу, а отже, і щодо України в цілому.