Нестача робочої сили стала найбільшою перешкодою для українських компаній, досягнувши історичного максимуму під час повномасштабного вторгнення. Водночас вплив відключень електроенергії та безпекові ризики поступово відходять на другий план, поступаючи місцем інфляційному тиску. Про це повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Кадрова криза б'є рекорди
На першому місці серед викликів залишається брак персоналу. Якщо в попередні місяці про цю проблему повідомляли 64−65% опитаних підприємств, то навесні цей показник підскочив до рекордних 67%. Такі дані наводяться у 47-му випуску щомісячного дослідження, проведеного серед 472 промислових компаній.
Пошук кадрів ускладнюється на всіх рівнях. Частка підприємців, яким важко знайти кваліфікованих працівників, різко зросла з 51,4% до 61,4%. Навіть наймання співробітників без спеціальних навичок тепер є проблемою для 35,1% компаній (проти 30,8% місяцем раніше). Незважаючи на труднощі, 16,6% бізнесів планують розширення штату (цей показник залишається стабільним), тоді як частка тих, хто готується до скорочень, зменшилася майже вдвічі — з 6,9% до 3,9%.
Інфляційний тиск та фактор безпеки
На другому місці опинилося подорожчання сировини, матеріалів та товарів. Актуальність цієї проблеми зросла з 43% до 45%. Як пояснює старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел, питання зростання цін постійно залишається серед ключових викликів, переважно коливаючись у межах 39−55%.
Трійку основних перешкод замикає небезпека фізичних умов праці. Фактор загрози обстрілів стабільно турбує 42% компаній. Проте, як зазначає експерт, це менше в порівнянні із зимовими місяцями — у грудні та січні цей показник сягав 54−57%. Страх перед обстрілами найбільше впливає на великі корпорації (понад 50%), тоді як мікробізнес зважає на це вдвічі рідше. Географічно найскладніша ситуація спостерігається в прифронтових зонах — на Запоріжжі та Дніпропетровщині, проте бізнес Києва та області, а також Житомирщини, Черкащини та Вінниччини також відчуває значний тиск.
Енергетична стабілізація та спад попиту
Завдяки весняному потеплінню та зменшенню потреби в опаленні, скарги на перебої з електроенергією, водою та теплом помітно зменшилися — із 41% до 30%. Дослідники зазначають, що навіть у складніші періоди кожне друге підприємство (52%) продовжувало працювати без зупинок, а 11% компаній взагалі не стикалися з блекаутами. Частково призупиняли роботу під час відключень лише 36% заводів.
Втрати робочого часу через перебої зі світлом також скоротилися, склавши в середньому 6% (проти 9% у січні). Найбільших збитків у часі зазнали компанії у Дніпропетровській (20%), Житомирській (18%), Сумській (14%) областях, а також на Київщині та Чернігівщині (по 13%). Найвразливішими виявилися мікропідприємства, які втрачали до 9% робочого часу, та малі компанії (7%), тоді як середній і великий бізнес обмежувалися втратами на рівні 5% та 4% відповідно. Також підприємці стали трохи рідше скаржитися на падіння попиту на власну продукцію (зниження з 29% до 25%).
Корупція та оцінка урядових рішень
Показово, що корупція та незаконний тиск силовиків чи контролюючих органів турбують незначну частку підприємців — на тлі глобальних викликів ці проблеми відзначили лише 4% та 3% опитаних відповідно.
Водночас бізнес залишається дуже стриманим в оцінках економічної політики держави. Лише 6% опитаних висловили позитивне ставлення до дій влади, тоді як 60% зберігають нейтралітет. Чверть підприємців (25%) оцінюють ситуацію негативно, хоча це є символічним покращенням у порівнянні з початком року (28−29%). За словами Євгена Ангела, розрив у балансі цих оцінок збільшувався ще з літа 2023 року, і загальний песимізм щодо економічного курсу все ще зберігається.
Макроекономічний вимір: скільки людей не вистачає економіці
Проблема нестачі робочої сили в Україні має глибокі макроекономічні наслідки. За оцінками Міністерства економіки України, для забезпечення економічного зростання державі потрібно додатково близько 4,5 мільйона працівників. Ситуація парадоксальна: попри великий попит бізнесу, близько 8 мільйонів громадян залишаються економічно неактивними через об’єктивні життєві обставини (переважно це ветерани, особи з інвалідністю та жінки із сімейними обов’язками). Згідно з даними Національного банку України, жорсткий кадровий голод змушує роботодавців активно конкурувати за фахівців. Це призвело до того, що рівень реальних зарплат (з урахуванням інфляції) у приватному секторі почав стрімко зростати, подекуди вже перевищивши довоєнні показники.