Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Державна служба України з питань праці звернула увагу на компанії, які не проводили індексацію заробітної плати своїх співробітників з січня 2026 року.
В Україні посилюється контроль за дотриманням державних гарантій у сфері оплати праці. Роботодавці, зокрема в Дніпрі, почали отримувати офіційні запити від Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради. Причиною підвищеної уваги контролюючих органів стали підприємства, у яких спостерігається тривала відсутність змін у фонді оплати праці. Про це повідомляє «Дебет-кредит».
Аналітичний моніторинг проводиться на основі звітності, яку бізнес надає до Пенсійного фонду. За результатами аналізу даних ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, податківці та інспектори виокремили список страхувальників, у яких зафіксовано статичні показники.
Зокрема, підставою для звернення до роботодавців стало те, що щонайменше з січня 2026 року у них не змінювалися:
- загальна кількість застрахованих працівників;
- загальний обсяг нарахованої заробітної плати.
Органи місцевого самоврядування просять керівництво компаній надати пояснення щодо дотримання трудового законодавства та розглянути можливість підвищення окладів.
Чому виникли претензії щодо індексації
У своїх листах інспекція праці прямо посилається на норми Конституції, КЗпП, законів про місцеве самоврядування, роботу в умовах воєнного стану та про індексацію грошових доходів.
Особливу увагу звернено на механізм індексації. У листі наголошується, що індексація є прямим обов’язком роботодавця, покликаним компенсувати громадянам зростання цін на споживчі товари та послуги. Незважаючи на те, що у 2026 році діють специфічні правила розрахунку індексу споживчих цін, вимога забезпечувати базові державні стандарти в оплаті праці для бізнесу залишається в силі.
Чи варто очікувати на автоматичний прихід інспекторів
Отримання такого листа не означає автоматичного початку перевірок, накладення штрафів чи винесення приписів. Це елемент превентивного цифрового моніторингу ризиків.
Проте документ слугує серйозним попередженням: якщо компанія проігнорує запит, орган місцевого самоврядування має повне законне право ініціювати повноцінну позапланову перевірку. Під нагляд можуть потрапити:
- оформлення трудових відносин;
- виявлення неоформлених працівників;
- законність припинення трудових договорів;
- дотримання гарантій в оплаті праці.
Що варто зробити роботодавцю
Після отримання такого листа роботодавцю слід:
Перевірити кадрові документи. Особливо:
- трудові договори;
- накази;
- повідомлення про прийняття працівників;
- табелі обліку робочого часу.
Проаналізувати оплату праці. Необхідно перевірити:
- чи проводиться індексація;
- чи дотримуються мінімальні державні гарантії;
- чи немає тривалого «заморожування» зарплат без обґрунтування.
Оцінити ризики. Якщо підприємство має:
- низький фонд оплати праці;
- незмінну зарплату роками;
- масове оформлення на мінімальну зарплату;
- ознаки прихованої зайнятості,
- це може привернути додаткову увагу контролюючих органів.
Надати відповідь. Інспекція просить надати інформацію у сканованому вигляді з підписом керівника на визначені електронні адреси.
Це один з видів контролю за трудовими відносинами. Аналіз цифрової звітності Податковою, Пенсійним фондом та органами місцевого самоврядування фактично формує систему ризик-орієнтованого моніторингу, де навіть стабільні показники зарплати можуть стати підставою для додаткової уваги.
Для роботодавців це означає одне: кадровий аудит і перевірка системи оплати праці стають не формальністю, а елементом захисту бізнесу від можливих претензій та штрафів.