Співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк вважає, що ефективність захисту бізнесу безпосередньо залежить від свободи підприємництва. За його словами, якби в Україні на законодавчому рівні було дозволено функціонування ринку приватних військових послуг, компанія не створювала б власні оборонні підрозділи, а залучала б професійних підрядників. Про це він повідомив у бесіді з директором Міжнародного інституту свободи (ILI) Михайлом Камчатним.
Безпека як аутсорс: ринок замість бюрократії
Поперешнюк підкреслив, що для великого бізнесу доцільніше наймати спеціалістів, ніж намагатися освоїти непрофільні військові спеціальності самостійно.
«Мій бізнес — це доставка посилок. Чийсь бізнес — знищення „шахедів“ чи ракет. Якби ППО було приватним і дозволеним, то існували б фахівці, які цим займаються. Ми б просто користувалися їхніми послугами», — зазначив підприємець.
Він додав, що такий підхід вже реалізується в інших сферах: компанія не купує всі автомобілі чи приміщення, а орендує їх, так само як наймає зовнішні служби безпеки.
«Вимушена робота» через державне регулювання
Бізнесмен зауважив, що створення власних енергетичних чи оборонних підрозділів усередині компанії — це не вибір, а вимушений крок через надмірний контроль з боку держави. Як приклад він навів створення компанії «Нова Енергія» під час енергетичної кризи.
За словами Поперешнюка, паливно-енергетичний сектор є «суцільно державною структурою», яка підлягає жорсткому ліцензуванню. Через неефективність такого регулювання бізнес змушений брати на себе невластиві функції, щоб забезпечити власну життєздатність.
Регулювання як загроза безпеці
Співвласник «Нової пошти» висловив думку, що надмірний державний контроль не лише зменшує добробут громадян, а й послаблює їхній захист.
Ключові тези Поперешнюка про регулювання:
- Втрата захищеності: Якщо держава обмежує можливість підприємця самостійно створити систему безпеки, він стає менш захищеним, ніж міг би бути.
- Ефективність бізнесу: Підприємець завжди створить систему безпеки краще за чиновника, оскільки відповідає за це власними коштами та репутацією.
- Саморегуляція: Кожна компанія має свої внутрішні правила та інструкції. Якщо власник «перерегулює» свій бізнес, він просто втратить клієнтів і гроші, тоді як державне перерегулювання гальмує всю країну.
«Держава часто чинить опір інноваціям. Підприємці та військові змушені буквально „ламати лід“, щоб впроваджувати нові технології, як це було з дронами на початку війни. Державне регулювання у таких випадках лише заважає», — підсумував Поперешнюк.