ПДВ для фізичних осіб-підприємців: обчислення не відповідають реаліям економіки.

Аналітичні установи, зокрема Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, направили спільний лист до Президента, Уряду та парламентських комітетів стосовно законопроєкту Міністерства фінансів про введення обов’язкового ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі з оборотом понад 1 млн грн. Про це повідомляє Інститут економічних досліджень.

Що кажуть аналітики

Основний висновок заяви: урядовий аналіз регуляторного впливу (АРВ) не відповідає реальним економічним умовам і значно занижує витрати для бізнесу та суспільства.

• Фіскальний ефект завищений. Заявлені +40 млрд грн ПДВ фактично означають додаткові витрати для кінцевих споживачів. Позитивний вплив на добробут не підтверджений.

• Адміністративні витрати занижені. Міністерство фінансів вважає, що суб’єкт підприємництва витрачає додатково 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ. Водночас опитування Світового банку показує, що український бізнес витрачав на податкове адміністрування в середньому 74,4 дня на рік (595 людино-годин).

• Реальні витрати бізнесу перевищують вигоди. Додаткові витрати для фізичних осіб-підприємців складають близько 93 тис. грн на рік. Загальні непродуктивні втрати — 61−116 млрд грн на рік, що перевищує потенційні бюджетні надходження.

• Ризики тінізації. Законопроєкт сприяє «дробленню», приховуванню оборотів і виходу в тінь, особливо в низькомаржинальних секторах. Місцеві бюджети втрачають надходження від єдиного податку без компенсації.

• Реформа не впливає на ключові схеми ухилення. «Сірий імпорт», неформальна зайнятість, зарплати «в конвертах» залишаються поза увагою, хоча саме там втрати бюджету досягають сотень мільярдів гривень.

Що пропонують аналітичні центри

• Підвищити поріг реєстрації платника ПДВ — з 1 млн грн до 6 млн грн з 2027 року, з поетапним зниженням до рівня ЄС.

• Спростити адміністрування — запровадити касовий метод обліку, автозаповнення декларацій, субсидії на бухгалтерів для фізичних осіб-підприємців та компенсації місцевим бюджетам.

• Впровадити ризикоорієнтований підхід — ПДВ лише для секторів з високим ризиком зловживань B2B, винятки для B2C та прифронтових територій.

• Запровадити інструменти протидії зловживанням — правила протидії дробленню бізнесу за стандартами ЄС (Directive EU 2016/1164), ухвалити закон про критерії відмінності псевдонайманих від найманих (№ 13507), запровадити KPI для ДПС/ДМС на зменшення податкового розриву, фінансові стимули для споживачів отримувати чеки.

• Створити базові умови — забезпечити верховенство права, перезавантажити за вирішального голосу міжнародних експертів ДМС, ДПС, Нацполіцію та Службу фінмоніторингу.

• Провести експертну нараду — для узгодження методології розрахунків та визначення оптимального порогу переходу на ПДВ.