Часті напади на енергетичну інфраструктуру та рекордні морози поставили український малий бізнес перед серйозним викликом. В умовах тривалих відключень електроенергії підприємці змушені витрачати величезні кошти на живлення від генераторів, тоді як їхні клієнти обслуговуються в верхньому одязі. Економісти попереджають, що енергетична криза може призвести до масового закриття закладів, зростання безробіття та суттєвого уповільнення економіки країни у цьому році. Про це повідомляє Reuters 17 лютого.
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Ціна автономності: рахунки зростають у рази
Для Наталії Білостоцької, власниці мережі салонів краси в Ірпені та Бучі, ця зима стала справжнім випробуванням. Коли температура в її закладі впала майже до нуля, вона зрозуміла, що працювати неможливо. За її словами, спочатку дівчата намагалися зігрітися, але згодом майстер манікюру по відеозв’язку показала, що через холод її пальці просто не згинаються.
Щоб підтримувати бізнес під час відключень, які іноді тривають більшу частину доби, підприємцям доводиться покладатися на бензинові чи дизельні генератори. Вони створюють шум і викиди, але основна проблема — їхня вартість. Наталія зазначає, що її місячний рахунок за електроенергію підвищився приблизно вчетверо — до 58 000 гривень, а ще 15 000 гривень йде на заправку та обслуговування генератора.
«У нас немає заробітку, немає обороту. Чим ми маємо це оплачувати?» — запитує власниця салону.
Вона додає, що підвищувати ціни не можна, адже клієнти просто перестануть приходити. Щоб виплачувати кредит за бізнес, який наразі щомісяця приносить до 40 000 гривень збитків, жінці довелося влаштуватися на додаткову офісну роботу на неповний день. Свій салон в Ірпені (частина франшизи G-Bar) вона тимчасово закривала і змогла відновити роботу лише на початку лютого, коли прийшло нове похолодання. Клієнти робили манікюр та зачіски, сидячи у теплих зимових куртках, адже температура в приміщенні ледве сягала 6 градусів тепла.
«Росіяни досі не зрозуміли, що навіть коли українці опиняються в умовах, які вони для нас створили, це все одно краще, ніж бути частиною Росії», — поділилася 28-річна юристка Юлія Харченко, чекаючи на свій манікюр у пуховику.
Загроза для економіки та ризик звільнень
Малий бізнес забезпечує роботою близько половини працездатного населення України. Як зазначає старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колісніченко, більшість підприємців завчасно придбали альтернативні джерела живлення, щоб пережити російські удари. Проте висока вартість їхньої експлуатації та зростання тарифів на світло роблять бізнес вкрай вразливим. Це відбувається на тлі постійного дефіциту кадрів та безпекових ризиків для приміщень і ланцюгів постачання.
Масштаби проблеми вже впливають на загальнонаціональні макроекономічні показники:
- Національний банк України минулого місяця був змушений знизити свій прогноз економічного зростання на 2026 рік із 2% до 1,8% саме через енергетичну кризу.
- Київська школа економіки (KSE) наголошує, що перебої зі світлом є найбільшим короткостроковим ризиком. За їхніми оцінками, затяжна криза може коштувати країні втрати від 2% до 3% ВВП, хоча швидка адаптація бізнесу може пом’якшити цей удар.
- Критичну ситуацію підтверджують і самі підприємці. Згідно з опитуванням Національної ресторанної асоціації України, 60% закладів харчування вважають енергокризу критичною загрозою для свого існування.
«Найближчі місяці будуть важкими», — написав минулого тижня у Facebook відомий шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко, попередивши про ймовірність скорочення персоналу. — «Можливо, стане ще важче».
Наталія Білостоцька зізнається, що, як і більшість українців, живе у стані постійного стресу: вона виснажена боротьбою за збереження бізнесу і боїться за своїх дітей щоразу, коли в небі летять російські дрони.