У першому кварталі бізнес вивів рекордні 110 мільярдів гривень з банків.

На початку 2026 року українські компанії масово знімали кошти з банківських рахунків, встановивши новий антирекорд за обсягами відтоку гривневих депозитів. Паралельно з виведенням власних резервів, корпоративний сектор активно збільшував кредитну заборгованість. Про це повідомив фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Історичний спад після зимового накопичення

Протягом першого кварталу 2026 року бізнес зняв із банківських рахунків та депозитів 110 мільярдів гривень. За оцінками експерта, цей показник став рекордним, перевищивши навіть обсяги відтоку капіталу на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Таке різке зменшення відбулося на фоні попереднього періоду накопичення: у четвертому кварталі минулого року підприємства, навпаки, суттєво збільшили свої гривневі резерви — їхній приріст становив 139,7 мільярда гривень.

Валютні втрати та кредитний стрибок

Тенденція до скорочення корпоративних фінансів торкнулася не лише національної валюти. Паралельно компанії активно виводили іноземну валюту. За січень-березень з валютних рахунків і вкладів юридичних осіб було виведено 329,5 мільйона доларів.

Крім того, на фоні масового зняття власних заощаджень компанії продовжували позичати кошти у фінансових установ. Протягом першого кварталу бізнес оформив нових кредитів на загальну суму 23,4 мільярда гривень.

Динаміка за місяцями

Аналітик зазначає, що основний удар по банківських рахунках припав саме на початок року. «Відверто кажучи, ці кошти були виведені ще в січні-лютому, тоді як у березні спостерігався певний приріст. Проте загалом для бізнесу перший квартал виявився вкрай жорстким з огляду на зниження ліквідності», — підсумував Андрій Шевчишин.

Заміщення дорогих кредитів власними коштами

Згідно з даними Національного банку України, стрімке виведення коштів підприємствами на початку 2026 року значною мірою зумовлене потребою у фінансуванні операційної діяльності на фоні високої вартості комерційних позик. Стандартні ринкові ставки за кредитами для бізнесу утримуються на рівні 17−18% річних, що обмежує можливості багатьох компаній залучати зовнішнє фінансування. Водночас частка державних пільгових кредитів (зокрема за програмою «5−7−9%») у загальному портфелі банків поступово знижується, опустившись до близько 30%. У таких макроекономічних умовах, а також з огляду на необхідність старту нового ділового сезону та сплати податків на початку фінансового року, компаніям стає вигідніше використовувати акумульовану раніше ліквідність із власних депозитів для покриття поточних витрат, ніж переплачувати за новими борговими зобов’язаннями.