Бутко: Реальна пастка – над ринком спеціалізованих промислових товарів.

З кожним днем війни в Перській затоці стає дедалі ясніше, що дефіцит нафти – це лише верхівка айсберга майбутніх економічних труднощів

І справа не лише в інфляції та відмові від зниження основних ставок центральних банків світу. За часів “нафтових” криз 1970-х років та “танкерної війни” 1980-х років країни Перської затоки експортували переважно нафту (і, як і сьогодні, деякі інші продукти – фініки, креветки, фісташки). З тих пір світ, особливо його західна частина та Китай, доклав значних зусиль, щоб зменшити залежність від них у питанні нафти, і досяг значних успіхів — нафту виключили з централізованого електро- й теплопостачання, знайшли альтернативні джерела видобутку, включаючи Росію, Казахстан, власний видобуток у Китаї, Північному морі, сланцеву революцію в США, створили великі стратегічні та комерційні запаси нафти, перевели транспорт на електрику та газ.

Проте водночас світ із задоволенням “сів” на нову голку, дозволивши країнам затоки стати основними експортерами нової “крові” економіки:

• етиленгліколю (частка країн Перської затоки у світовому експорті у 2024-2025 рр. – 60%) – використовується як основа для антифризів, гальмівних рідин, теплоносіїв у системах опалення та кондиціювання, а також у виробництві PET-пластику;
• гелію (56%) — застосовується у зварюванні, виробництві напівпровідників, аерокосмічній техніці;
• сірки (54%) – використовується для виготовлення сірчаної кислоти, необхідної для створення мінеральних добрив (суперфосфатів), вибухових речовин, барвників, синтетичних волокон, гуми (вулканізація), очищення нафтопродуктів;
• метанолу (56%) – сировина для виробництва формальдегіду, смол, пластмас, синтетичних волокон;
• карбаміду (28%), аміаку (15%) – основні добрива для сільського господарства.

Не варто забувати й про нафтопродукти та зріджений природний газ (ЗПГ). Чого варті лише критична залежність від постачань із Затоки зріджених вуглеводневих газів (ЗВГ) на кшталт популярного пропан-бутану – без якого в Індії домогосподарствам та громадському харчуванню немає чим готувати їжу, а в Китаї, де ЗПГ у великій мірі потрібен для дегідрації пропану, існує реальна загроза різкого подорожчання виробництва пластмас та електроніки, які споживає весь світ.

Отже, судити про поточну кризу виключно в контексті нафти та ЗПГ – це “спотворена оптика”. Нафтовий ринок якраз до цього був добре підготовлений.

Справжня пастка над ринком “нішевих” промислових товарів, де комерційних запасів було накопичено лише на кілька тижнів споживання. Якщо перекриття Ормузької протоки затягнеться до травня, світ очікує на глобальний промисловий параліч. І проблема зростання цін на АЗС відійде на другий план.

Класична помилка – зациклюватись на видимому. Реальна проблема там, де ніхто не тримає “подушку безпеки”. Нафта — це “театр тіней” у порівнянні з ланцюгами постачання хімічної сировини та газів, де запаси рахуються тижнями, а не місяцями…

Джерело

Про автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.