Законопроєкт щодо приєднання України до зони європлатежів SEPA та створення Реєстру банківських рахунків і сейфів не передбачає скасування банківської таємниці, а рівень зловживань з боку контролюючих органів може бути навіть нижчим, ніж у “ручних практиках”, що існують наразі
Про це повідомив президент Національної асоціації банків України (НАБУ) Сергій Наумов у коментарі для Еспресо.
“У дискусії навколо законопроєкту №14327 важливо не спотворювати суть гучними заявами. Не йдеться про “скасування банківської таємниці”. Мова йде лише про доступ до довідкової інформації: в якій саме установі відкрито рахунок, електронний гаманець або укладено договір сейфа. І це зовсім інший рівень доступу”, – зазначив Сергій Наумов.
Нагадаємо, законопроєкт №14327 про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), який на початку тижня комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу, передбачає створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Однак, за словами Сергія Наумова, сам законопроєкт не передбачає передачі до запропонованого Реєстру даних про транзакції, залишки на рахунках чи, тим більше, про вміст сейфів.
Читайте також: Україна приєднується до зони європлатежів: як це вплине на перекази та чи отримають податківці доступ до рахунків у банках
“Через цей механізм не виникає автоматичного доступу ані до банківських виписок, ані до інформації про рух чи обсяги коштів. Будь-який більш глибокий доступ до інформації про залишки коштів або фактичні операції, як і раніше, можливий лише у встановленому процесуальному порядку – за наявності відповідних рішень суду та судового контролю в межах кримінального провадження або за письмовим запитом правоохоронного чи контролюючого органу у визначених законом межах”, – зазначив голова НАБУ.
За його словами, законопроєкт передбачає певну систему запобіжників. Зокрема, можна відстежити, хто і коли запитував інформацію та в рамках якої справи.
“Проєкт передбачає контроль доступу та детальне логування кожного запиту: хто звертався, коли саме, від якого органу, з яким номером справи та за якими ідентифікаторами. Це значно вищий рівень контролю, ніж у ситуаціях, коли пошук інформації фактично відбувається у напівформальному режимі, – зазначив Сергій Наумов. – Звісно, багато залежатиме від підзаконної архітектури: аудиту, персональної відповідальності, автоматичного виявлення нетипових дій, регулярної перевірки доступів. Якщо ці механізми будуть вибудувані професійно, ризик зловживань залишатиметься контрольованим. Більше того, він може виявитися навіть нижчим, ніж у тих ручних практиках, які існують сьогодні”.
Довідково: SEPA (Single Euro Payment Area) – єдина зона банківських платежів у євро. Вона була створена у 2008 році як аналог SWIFT і є свого роду фінансовим безвізом. Усі платежі у євро здійснюються на однакових умовах у всіх країнах, що є частиною зони SEPA. Для українців це означає миттєві та дешеві перекази у євро. Це спростить, насамперед, розрахунки українських експортерів та імпортерів, які працюють з контрагентами з ЄС. Однак приєднання до SEPA також передбачає адаптацію українського законодавства у сфері фінансового моніторингу відповідно до європейських стандартів.