Введення з 1 січня 2026 року повноцінного механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM без перехідного періоду може призвести до втрати основи української металургійної галузі.
На думку експерта, питання декарбонізації не є новим для цієї сфери, і протягом останнього десятиліття світова та українська металургія систематично працювали над реалізацією принципів “зеленої” металургії, зокрема, зменшенням викидів CO₂ під час виробництва сталі.
До початку повномасштабної війни українські підприємства активно вкладали кошти в модернізацію: у 2016–2020 роках капітальні інвестиції підприємств ГМК перевищили 8 млрд доларів.
Війна суттєво обмежила інвестиційні можливості, проте, незважаючи на це, екологічні проєкти в Україні включені до Плану національного відновлення. Мова йде про розвиток виробництва DRІ-окатишів, заліза прямого відновлення, гаряче-брикетованого заліза, зокрема, з використанням водню, а також “зеленої” сталі в електродугових печах.
Загальна орієнтовна вартість металургійних проєктів становить 5,8 млрд доларів, підкреслив Грищенко. Для повної декарбонізації галузі протягом 20-30 років необхідно близько 25 млрд доларів інвестицій.
Проте наразі українські виробники фізично не здатні одразу відповідати новим вимогам, зазначив експерт. Він підтримав думку генерального директора АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо, який раніше зазначав, що без перехідного періоду Україна ризикує втратити основу металургійної промисловості.
“За оцінками, протягом п’яти років CBAM може призвести до втрати України до 5 млрд доларів у вигляді експортних втрат. Наразі металургія та гірничодобувна галузь забезпечують близько 7% ВВП, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничного і портового транспорту. Українські металурги не виступають проти вимог CBAM, які в перспективі безумовно будуть реалізовані. Однак без щонайменше трирічного пільгового або перехідного періоду Україна може втратити основу своєї металургійної промисловості”, – підкреслив Грищенко.
Екомито СВАМ для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення з 2026 року вуглецевого мита на імпорт до ЄС таких товарів, як сталь, цемент, добрива, електроенергія, алюміній та водень.
При цьому галузеві об’єднання неодноразово підкреслювали, що запровадження СВАМ для України призведе до зниження ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році, а у 2034 році – вже на 11,3 млрд доларів. Водночас експерти зазначали, що Україна може отримати відстрочку дії CBAM за умови активної та швидкої роботи уряду.
Проте в новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму досі не передбачено винятку для України, незважаючи на війну.
У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, зазначає директор GMK Center Станіслав Зінченко. За його словами, Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.