Чому АРМА не завершує більшість справ про арешт активів, перебуваючи на стадії розшуку?

АРМА збільшило міжнародний розшук активів, але ефективність викликає сумніви.

Агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визнає, що між розшуканими та арештованими активами існує значний розрив. І важко заперечити, коли частка розшуканого АРМА майна, яке в подальшому було арештоване, становить лише 2%. Про це зазначає Павло Демчук, старший юридичний радник Transparency International Ukraine, у статті “Рік реформи АРМА. Розшукали активів на мільярди, але арештували лише 2%”.

Автор акцентує увагу на тому, що у звіті АРМА, зокрема, вказується, що дані про розшукані активи, які готує АРМА, не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

“Окремо Агентство зазначає, що частина запитів про розшук майна надходить у справах, де взагалі не передбачено конфіскацію або можливість спеціальної конфіскації. А інформація про розшукані активи використовується стороною обвинувачення в межах статті 93 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює виключно правила збору доказів”, — пояснює автор.

Інакше кажучи, АРМА часто виконує роль сервісу довідок про майно для правоохоронних органів.

Крім того, у 2025 році АРМА надіслало 639 міжнародних запитів, що на 383 більше, ніж у 2024 році (+66%).

“Вражаючі цифри, але виникає питання щодо якості кожного запиту та загальної результативності міжнародної діяльності інституції. Так, АРМА у звіті деталізує, що за кордоном виявлено 366 одиниць нерухомості, 88 транспортних засобів, 5,9 млн доларів, корпоративні права на 924,86 млн грн в еквіваленті. Але скільки з цього було арештовано та які з цих рішень визнано компетентними органами інших країн — невідомо”, — зазначає автор.

Звісно, для оцінки ситуації у сфері повернення активів (а Агентство має такі функції) бракує інформації про арешт відповідних активів за кордоном.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.