Ціна нафти досягла 107 доларів за барель, що свідчить про найсерйознішу енергетичну кризу з 1990 року.

Ціни на нафту досягли рівнів, які не спостерігалися з липня 2022 року. Сьогодні ми стикаємося з кризою, що перевершує потрясіння часів першої війни в Перській затоці та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

На початку торгів у понеділок, 9 березня 2026 року, вартість нафти марки WTI вперше з липня 2022 року перевищила позначку $100 за барель, після чого продовжила зростати: як WTI, так і Brent торгувалися вище $107 за барель. Стрибок склав приблизно 20% всього за кілька хвилин після відкриття торгів, повідомляє Bloomberg.

Причиною різкого зростання стала війна США та Ізраїлю проти Ірану, що розпочалася наприкінці лютого 2026 року і фактично заблокувала Ормузьку протоку — одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Через цю вузьку водну смугу між Іраном та Оманом щорічно проходило нафти й газу на понад $500 млрд, що становить близько 20% усіх світових поставок «чорного золота» та зрідженого природного газу (LNG).

Найгірша криза за 35 років

Ветеран нафтового ринку, аналітик Філ Верлегер, порівняв теперішню ситуацію з двома попередніми потрясіннями: першою війною в Перській затоці 1990 року та повномасштабним вторгненням Росії в Україну у 2022-му.

«Порівняйте дані за перший тиждень кризи 1990 року і перший тиждень 2022-го з теперішньою ситуацією. Сухі цифри свідчать, що зараз, безумовно, найскладніший збій у постачанні… навіть найменші дистриб’ютори фіксують більше занепокоєння сьогодні, ніж на початку двох попередніх криз», — зазначає Верлегер.

У 1990 році вторгнення Іраку в Кувейт вибило з ринку близько 4–5 млн барелів на добу, а у 2022-му санкції проти Росії поступово обмежили доступ до 7–9 млн барелів на добу. Але тоді Ормузька протока не була заблокована. Наразі через неї фактично не проходить жоден танкер.

Пуста протока

Згідно з даними розвідки енергетичних ринків компанії Vortexa, у неділю 1 березня через Ормузьку протоку пройшло лише чотири нафтових танкера. Раніше середній показник складав 24 танкери на день з початку року. За даними Об’єднаного морського інформаційного центру, зазвичай через протоку щодоби проходило близько 138 суден. Великі міжнародні судноплавні компанії, зокрема Maersk, офіційно призупинили транзит. Іранські сили Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) видали офіційні попередження, що забороняють судноплавство.

Альтернативний маршрут навколо мису Доброї Надії збільшує час доставки вантажів до азійських ринків на 10–14 діб, що суттєво підвищує витрати на логістику і посилює дефіцит.

Як зростала ціна

Нафта Brent закрилася на рівні $72,48 за барель у п’ятницю 28 лютого, а вже у неділю, коли відновилися ф’ючерсні торги, зросла до $79,11.

За підсумками тижня WTI подорожчала на 35,63%. Це найбільший тижневий приріст в історії ф’ючерсного контракту, що датується 1983 роком. Brent за той самий тиждень зросла майже на 28% — найбільше з квітня 2020-го. За весь період з початку війни до 9 березня ціни на нафту зросли більш ніж на 55% відносно січневих мінімумів.

Міністр енергетики Катару Саад аль-Кааабі заявив Financial Times, що країни Перської затоки можуть зупинити видобуток вже за кілька днів, якщо танкери не зможуть проходити Ормузькою протокою. У такому випадку ціни, за його словами, можуть злетіти до $150 за барель і «обвалити світові економіки».

Наслідки для споживачів

Середня роздрібна ціна бензину в США на вихідних досягла $3,41 за галон, збільшившись на $0,43 за тиждень. В Україні, яка значною мірою залежить від імпортного дизельного пального та бензину, різке підвищення нафтових котирувань неминуче вплине на ціну пального на АЗС, зазвичай із затримкою у 2–4 тижні після глобального стрибка цін.

Аналітики Capital Economics підрахували: стійке зростання нафти до $100 за барель додасть 0,6–0,7 відсоткового пункту до глобальної інфляції. Це ускладнює завдання центральних банків, зокрема Федеральної резервної системи США та ЄЦБ, які ще не завершили боротьбу з попередньою хвилею інфляції. Їх прогнозів на стійку ціну понад $100 за барель поки що немає.

Спроби стабілізувати ринок

Президент Трамп заявив, що у разі необхідності ВМС США розпочнуть ескортування танкерів через Ормузьку протоку. Однак ринок відреагував недовірою: стійке зростання цін свідчить, що обіцянка президента мало вплинула на настрої трейдерів.

Трамп зазначив, що конфлікт може тривати місяць і більше, і зажадав «беззастережної капітуляції» Ірану, що фактично виключає переговори. Він також підкреслив, що його не турбує зростання цін на бензин у США через війну з Іраном, наголосивши, що військова операція для нього важливіша за короткострокове подорожчання пального. Учасники ринку сприймають це як сигнал до тривалої невизначеності.

Близький Схід у вогні, а світова економіка здригається від нафтового шоку. Аналітик Дмитро Олексієнко у статті «Близький Схід у вогні. Наслідки для України, її партнерів і ворога» пояснює, чим блокада Ормузької протоки загрожує Україні. Чи неминучий дефіцит енергоносіїв для ЄС. Та чи нинішнього стрибка цін на нафту достатньо, аби посилити російську агресію проти України.

BloombergДональд ТрампІракІранОманРосіяСША