Денисенко: Основне завдання іранських еліт полягає в збереженні влади.

В даний час існує думка, що іранська влада є хаотичним поєднанням людей та ідей. Однак, на мою думку, це, якщо не зовсім невірно, то явно перебільшене твердження

Відразу зазначу, що я не є фахівцем з Ірану, але маю певне уявлення про те, як функціонують механізми влади, і в своїх висновках я спираюся, перш за все, на ці знання.

1. Наразі ми спостерігаємо, що основа тих, хто ухвалює реальні рішення в Ірані, поставила перед собою єдину мету: зберегти владу. Це єдина мета, якій підпорядковані всі їхні дії

А їхні дії, в свою чергу, зводяться до двох основних завдань: не допустити жодних протестів всередині країни та уникнути наземної операції.

2. Щодо внутрішнього питання: недопущення протестів, то тут вся діяльність державного апарату зводиться до двох аспектів: залякування та запобігання голоду. Загалом, поки влада так чи інакше справляється з цими викликами. Ми не спостерігаємо вуличних протестів і не бачимо мародерства. І те, й інше можливе лише в той момент, коли з різних причин каральні органи відступають, а їх квазізамінники (опозиція, бандити тощо) свідомо чи несвідомо не можуть або не хочуть втручатися в ситуацію. Звісно, ще зарано робити висновки. Але поки репресивний апарат і система забезпечення продовольством не демонструють суттєвих збоїв. Без цього жодної внутрішньої революції не відбудеться.

3. У внутрішній політиці невідомим фактором залишається розкол еліт. Відмова восьми учасників зборів з обрання нового лідера брати участь у цій процедурі, лист з-за ґрат одного з найвідоміших опозиціонерів — це важливо, але поки що є лише фоном.

Проте ми повинні усвідомлювати, що у режиму є два варіанти збереження влади: нічого не змінювати або під гаслами єдності країни очолити процес, який пропонує опозиція з тюрми — створити установчі збори та дещо переформатувати систему. Наразі, виглядає, це є головною дискусією тих, хто має можливість ухвалювати рішення.

4. З великою ймовірністю можна припустити, що основні гравці намагаються залишатися в тіні, і ті, кого ми бачимо на вершині піраміди, є фігурами, яким багато хто серед умовних “сірих кардиналів” відводить тимчасовий статус. Проте всі світові війни та революції демонструють, що всі ці розрахунки є надзвичайно умовними.

5. Щодо зовнішньої ситуації, то ті, хто зараз віддає накази, здається, керуються одним принципом: не допустити наземної операції, як найбільш імовірного джерела знищення режиму. З цієї точки зору, обстріли всіх сусідів є цілком логічними. Адже зрозуміло, що місяць такого життя змусить усіх тиснути на США, щоб зупинити війну.

Я вже зазначав, у Трампа є два варіанти: або місяць бомбардувати Іран і потім оголосити перемогу, оскільки знищено ядерний і балістичний потенціали. Або ж після місяця бомбардувань ще на кілька місяців перейти до наземної операції з багатьма непередбачуваними наслідками. Повторюю, режим в Тегерані вважає, що головна мета — збереження в тому чи іншому вигляді цього самого режиму. Тому їхня ставка полягає саме на максимальній ескалації заради деескалації.

6. Виходячи з цього, ми можемо дуже обережно зробити кілька припущень:

• ескалація триватиме, як мінімум, кілька тижнів (все залежить від інтенсивності знищення цілого ряду обʼєктів в Ірані);
• іранська верхівка теоретично може піти на косметичне переформатування системи заради збереження влади й під гарантії США, якщо в межах системи відбудеться внутрішній переворот, який передбачатиме збереження влади нинішніми “сірими кардиналами”. І головним гаслом буде “збереження країни та недопущення іракського сценарію”. Не факт, що це відбудеться, але поки це головний сценарій і для частини правлячої верхівки в Ірані, і для США.
• при цьому головним невизначеним питанням є те, як далі функціонуватиме нафтогазова галузь. Багато в чому заради контролю над нею і була розпочата ця війна (принаймні з боку США). А отже, гарантії від США можливі, перш за все, в тому випадку, якщо американці отримають контрольний доступ до цього ринку.
• найгіршим розвитком подій для всіх є наземна операція. Це розуміють в Ірані, і на це, видно, весь розрахунок частини іранських еліт. Але, як відомо, перший постріл ламає всі плани на війну. А тут вже пролунали тисячі тих самих пострілів.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.