Військова акція США та Ізраїлю проти Ірану вже завдала удару по важливій артерії світової торгівлі – Ормузькій протоці, через яку транспортується 20% світової нафти. Вартість нафти різко зросла, танкери зупинилися, а страховики залишають регіон.
Чи стане це початком нової глобальної енергетичної та інфляційної хвилі і чи відчує це Україна? Відповіді на ці запитання – в матеріалі D.UA Новини.
Читайте також: США готуються знищити в Ірані виробництво ракет та безпілотників
Головне:
- Ризик глобального економічного шоку. Військова операція проти Ірану створює загрози для світової економіки не лише через підвищення цін на нафту, а й через блокування транспортних маршрутів, згортання страхових ринків, глобальну інфляцію.
- Ормузька протока. Її блокування може призвести до стрибка цін на енергоносії та продукти харчування.
- Світові ринки вже реагують. Нафта і газ подорожчали, страхові компанії скасовують покриття.
- Зростання цін на пальне в Україні. Для України події в Ірані вже призвели до підвищення цін на АЗС та здорожчання долара.
- Імпорт газу поки що без змін. “Нафтогаз” купує газ в Європі поки за попередніми цінами.
- США обіцяють продовжити удари по Ірану. Трамп зазначає, що операція може тривати довше ніж місяць. Це означає, що прогнози можуть лише погіршитися.
Держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що найбільш нищівні удари по Ірану ще попереду. Вони триватимуть, поки Вашингтон не завершить операцію та не досягне своїх цілей. Водночас важко спрогнозувати, скільки ще триватимуть бойові дії.
Військова акція США та Ізраїлю проти Ірану стала новим потенційним чинником нестабільності для світової економіки. Якщо раніше, під час загострення конфліктів на Близькому Сході, основна увага зосереджувалася на ризиках для постачання нафти та газу, то тепер наслідки стають значно ширшими. Вони впливають на транспортні маршрути, а також фінансові та страхові ринки. Провідні морські страхові клуби повідомили про скасування покриття воєнних ризиків для суден у Перській затоці та прилеглих водах з 5 березня 2026 року.
Ормузька протока, через яку проходить 20% світових постачань нафти на суму майже 500 мільярдів доларів, – фактично заблокована. Цим маршрутом також транспортуються природний газ, хімікати та добрива. Таким чином, блокування протоки може викликати дефіцит і підвищення світових цін не лише на нафту та газ, але й на продукти харчування.
Наслідком операції також є порушення транспортного сполучення. Більшість міжнародних авіакомпаній (Lufthansa, British Airways, Emirates, Qatar Airways та ін.) повністю призупинили польоти до Ірану та через його територію.
Подібна ситуація в регіоні не є новою. У 70-ті роки минулого століття нафтові кризи вже призводили до глобальної інфляції, економічної рецесії та перегляду енергетичної політики більшості країн. У 1973 році арабські держави ввели ембарго на постачання нафти країнам, що підтримали Ізраїль у війні Судного дня, зокрема США та Нідерландам.
У 1979 році причиною кризи стало скорочення видобутку нафти в Ірані через Ісламську революцію. “Сьогодні ризики мають інший характер, але механізм впливу залишається подібним”, – зазначив у коментарі D.UA Новини голова Комітету з фінансової та банківської діяльності ФРУ Богдан Данилишин.
Читайте також: Як аятола Хаменеї прийшов до влади і хто його наступники
Якщо ескалація конфлікту навколо Ірану триватиме місяці, то зростання цін на нафту та газ, збої морських перевезень через Ормузьку протоку неминуче призведуть до підвищення інфляції у світовій економіці.
“Подорожчання транспорту, виробництва та логістики призводить до загального підвищення цін на товари та послуги. У такій ситуації центральні банки провідних економік, насамперед США, Європейського Союзу та Китаю, змушені будуть відкладати пом’якшення монетарної політики“, – зазначив він у коментарі D.UA Новини.
Але поки США планують, що операція, яка вже отримала назву “Епічна лють”, триватиме не більше місяця. До того ж, Дональд Трамп вже зазначив, що вона йде з випередженням графіку.
Очікування щодо вартості нафти та цін на АЗС
Розгортання бойових дій змусило нафтові танкери зупинитися на вході та виході до Ормузької протоки. За інформацією агентства Reuters, 1 березня близько 150 танкерів зупинилися на певній відстані по обидва боки протоки. Світові страхові компанії відмовляються страхувати судна, які слідуватимуть цим маршрутами, йдеться у новині Bloomberg.
Іран і раніше спекулював питанням закриття Ормузької протоки, але не вдавався до рішучих дій. Сьогоднішня ситуація стала винятком, адже режим аятол вже взяв на себе відповідальність за атаки на три нафтові танкери, повідомив Bloomberg.
На фоні цих подій, при відкритті торгів на лондонській біржі ICE у понеділок (2 березня) ціна на еталонну нафту сорту Brent вже зросла на 13% у порівнянні з попередніми торгами (27 лютого) – до 81,5 доларів за барель.
Зростання глобальної невизначеності також впливає й на європейський паливний ринок, звідки Україна імпортує нафтопродукти. “Від регіону Перської затоки залежать європейські переробники нафтопродуктів. Всі ринки нервують, оскільки є ризик дестабілізації постачань”, – прокоментував D.UA Новини директор консалтингової компанії “А 95” Сергій Куюн.
Безпосередньо в Україні продавці оптових партій пального зменшують реалізацію, щоб не продати дешевше зараз, якщо ціна продовжить ріст у майбутньому, а роздрібні мережі вже почали підвищувати ціни. На ранок 3 березня ціни на пальне у популярних мережах АЗС зросли на 2 гривні за літр до, наприклад, 68,99 гривень за бензин А-95 та 71,99 гривень – за преміальний 95-й.
Таке підвищення цін – це захисна реакція ринку, вважає Куюн і додає, що далі ціна не піде вгору і буде спостерігатися її зниження. Після завершення бойових дій в Ірані ціна на нафту може опуститися до 60 доларів за барель, додав експерт.
Якщо ситуація в Перській затоці затягнеться не на тижні, а на місяці, тоді наслідки будуть відчутними для всього світу. “Проте, навіть у такому випадку, я не думаю, що ціна зросте до 100-150 доларів за барель“, – говорить Гончар.
Він додає, що подібні прогнози від інвестиційних банків США завжди супроводжують глобальні потрясіння і спрямовані на те, щоб заробити на ситуативному сплеску ціни на нафту.
На сьогодні на світовому ринку немає дефіциту нафти, а попит на сировину – доволі слабкий. “Якщо ситуація не затягнеться на місяці, то після підйому, ціна не лише повернеться на попередні позначки, але й може зменшитися ще більше“, – вважає Михайло Гончар. Станом на вечір 2 березня, ціна за барель Brent вже впала до 78 доларів. Проте, 3 березня вона знову зросла до 83 доларів на фоні невизначеності.
Екс-радник президента України Олег Устенко дає схожий прогноз. “Ціна нафти піднялася трохи вище 80 доларів, але вже відкотилася”, – зазначив він в коментарі виданню. При цьому він не виключив, що деяка волатильність може зберігатися в короткостроковій перспективі.
Устенко вважає, що учасники нафтового ринку прогнозували виникнення конфлікту і вже врахували відповідні ризики у своїх цінах. Саме завдяки цьому зростання ціни є відносно стриманим.
Трампу не треба висока ціна на нафту
Ормузька протока – це ключова транспортна артерія не лише для сусідів Ірану, але й для самої ісламської республіки, яка експортує всю свою нафту цим маршрутом. Будь-якій владі в Ірані, а також в Китаї як основному покупцю іранської сировини, вигідно відновити рух танкерів у протоці.
Разом з цим, США та Ізраїль не завдають ударів по іранській нафтовій інфраструктурі. Трампу не потрібні довготривалі високі ціни на нафту, оскільки це призведе до зростання вартості пального в самих США, а адміністрація Білого дому хотіла б похвалитися низькою ціною за галон бензину перед виборами до конгресу, які відбудуться восени цього року.
“Ситуація не виглядає так катастрофічно, як її намагаються змалювати численні трейдери та банки, які прагнуть заробити на зростанні цін на нафту, а також іранська та російська пропаганда, які мають політичні мотиви”, – підсумував Гончар.
Ще одним свідченням на користь подальшої стабілізації нафтових цін стало рішення ОПЕК+ збільшити квоту на видобуток сировини на квітень на 206 тисяч барелів на добу. До цього рішення долучилися 8 країн, зокрема і Росія. Саме країна-агресор та