Експерт поділився інформацією про можливі варіанти тарифів на газ.

Частина споживачів повинна придбавати газ за ринковими цінами.

НАК «Нафтогаз України» реалізує газ (0,8–1 млрд кубометрів на рік) операторам розподілу для покриття втрат за фіксованою ціною 7,42 грн/м³, тоді як ринкова вартість імпортного газу коливається в межах 20–30 грн/м³. Очевидно, що «Нафтогаз» щорічно може зазнавати на цьому до 22 млрд грн збитків. Цей продаж газу за регульованою ціною також є способом штучного зниження тарифів за рахунок НАКу, який незабаром доведеться фінансувати з державного бюджету.

Механізм включення вартості технологічних втрат до тарифу аналізує Сергій Макогон, колишній керівник ТОВ «Оператор ГТС України», у статті “Відкладений рахунок. Що приховує заморожений тариф на розподіл газу”.

Витрати на технологічні втрати газу у молдовських операторів становлять лише 2–11% регульованого доходу, тоді як в Україні — 10–29%. Пояснення просте: молдовські мережі регулярно обслуговуються, тому втрати газу перебувають на значно нижчому рівні, ніж в Україні. Стан мережі та рівень втрат газу є наслідком того, чи закладає регулятор достатньо коштів на її обслуговування.

На думку автора, терміново потрібно переглянути механізм закупівлі газу для виробничо-технологічних втрат. «Нафтогаз» не повинен продавати цей газ облгазам по 7,42 грн за кубометр, коли сам змушений його імпортувати по 20–30 грн. Особливо коли значна частина цього ресурсу витрачається для розподілу газу не для населення, а для промислових споживачів, які можуть платити ринкову ціну. Один із можливих варіантів — перехід на компенсацію ВТВ у натуральній формі (газом), коли постачальник просто надає додатковий нормативний обсяг газу, — зробив би тарифоутворення значно прозорішим і стабільнішим, усунувши приховану дотацію. Для потреб населення газ на ВТВ залишався б по 7,42 грн, а для всіх інших — за ринковою ціною.

З іншими статтями Сергія Макогон можна ознайомитися за посиланням.