Введення “нульової” квоти на експорт брухту чорних металів до кінця 2025 року є необхідним заходом для підтримки української металургійної галузі в умовах війни, і це рішення отримало підтримку в Брюсселі.
Читайте також: Експорт українського брухту досяг рекордних показників у 2025 році: опубліковано статистику
Претензії польської сторони щодо цього рішення є безпідставними, враховуючи реальний стан ринку.
За словами Каленкова, експорт брухту з України зріс з 50 тисяч тонн у 2022 році до 450 тисяч тонн у 2025-му. Водночас заготівля брухту в країні зменшилася в кілька разів, що призвело до дефіциту на внутрішньому ринку на рівні приблизно 200 тисяч тонн.
“У 2025 році металургійні підприємства виробили менше сталі, ніж могли б. Україна недоотримала приблизно 700 млн доларів валютних надходжень та мільярди гривень податкових надходжень”, – підкреслив він.
Брухт є невід’ємною складовою всіх технологій виробництва сталі – мартенівського, конвертерного та електродугового. Для електрометалургії він визначає обсяги виробництва, а для інших технологій – впливає на собівартість і викиди CO₂.
Каленков акцентував, що гірничо-металургійний комплекс залишається однією з небагатьох галузей, які забезпечують валютні надходження та податкові надходження під час війни. Крім того, підприємства виготовляють спеціальні сталі для оборонної промисловості та конструкції для укріплень.
Коментуючи реакцію Польщі, він зазначив, що обсяги українського брухту не є критичними для польського ринку. За його даними, ринок брухту в Польщі становить близько 7 млн тонн на рік. У 2024 році з України до Польщі було експортовано 350 тисяч тонн, що складає менше ніж 5% польського ринку. При цьому сама Польща експортувала близько 3 млн тонн брухту.
“Якщо Польща сама експортує в сім разів більше брухту, ніж Україна постачає до Польщі, очевидно, що особливої потреби у брухті вона не має”, – підкреслив Каленков.
Він також зазначив, що значна частина українського брухту фактично проходила транзитом через Польщу до третіх країн, зокрема Туреччини, з метою уникнення сплати експортного мита в Україні в розмірі 180 євро за тонну. За оцінками асоціації, у 2024 році бюджет міг би отримати понад 80 млн євро мита, якби воно було сплачено.
Президент “Укрметалургпрому” також повідомив, що консультації з Єврокомісією та відповідними структурами ЄС тривали з 2023 року, і на рівні Брюсселя позиція України отримала підтримку.
Водночас, він нагадав, що Польща має позитивне сальдо торгівлі з Україною. У 2025 році імпорт з Польщі до України становив майже 8 млрд доларів, тоді як експорт з України до Польщі – 5,1 млрд доларів. Після втрати Покровська Україна закуповує польське коксівне вугілля та кокс, що, за словами Каленкова, підтримує польську вугільну галузь.
“Ми не становимо загрози для Польщі. Якщо обмеження щодо української продукції призведуть до зупинки наших підприємств, ми просто будемо менше купувати польські товари, зокрема кокс і коксівне вугілля”, – зазначив він.
Каленков підкреслив, що тимчасове обмеження експорту брухту відповідає європейській практиці. ЄС планує з 2027 року обмежити експорт брухту до країн, що не входять до ОЕСР, у рамках Steel Action Plan.