Експорт металобрухту: чому намагання скасувати нульову квоту на вивезення брухту є невдалим рішенням.

Спроби скасувати в цьому році «нульову» квоту на експорт металобрухту свідчать про повернення до корупційних схем та непрозорих практик у цій сфері. Тим часом тимчасові обмеження на вивезення цієї стратегічної сировини сприяли зменшенню корупції та збереженню додаткової вартості в країні. Таку думку висловив економіст Олексій Кущ, коментуючи нещодавні публікації в польських ЗМІ, передає «Телеграф». 

«В останній день 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив державницьке та економічно обґрунтоване рішення про тимчасове, на один календарний рік, обмеження експорту брухту чорних металів шляхом введення «нульової» квоти. Причин цьому безліч: це і нестача сировини на внутрішньому ринку, і «зелена агенда», а також необхідність декарбонізації промисловості. Проте найголовнішою є непрозорість та втрати бюджету через корупційні схеми та ухилення від сплати експортного мита», – підкреслив Кущ.

Він додав, що компанії, які експортують український брухт, наприклад, до Туреччини або Індії, зобов’язані сплачувати в державний бюджет 180 євро за тонну мита. Однак, за словами економіста, це правило має «лазівку», відповідно до якої мито не стягується з партій, які вантажать до країн Євросоюзу.

«Зрозуміло, що це призвело до того, що цю сировину почали вивозити до Євросоюзу, а вже звідти, зокрема, з польських чи болгарських портів, реекспортувати за межі ЄС. В результаті державний бюджет щорічно недоотримував кілька мільярдів гривень податків», — пояснив Кущ.

Економіст також зазначив, що за останніми підрахунками, держава отримувала з кожної експортованої тонни українського брухту близько 100 гривень. Він охарактеризував цю суму як «жалюгідну».

«Особливо на фоні того, що обсяги експорту цієї сировини щорічно встановлювали рекорди, а за підсумками 2025 року вони досягли 4-річного максимуму в майже півмільйона тонн. Тому спроби поляків, за якими чітко проглядаються інтереси експортерів українського брухту, скасувати «нульову» квоту – це повернення до корупційних практик та непрозорості», – заявив економіст.

Водночас введення тимчасового обмеження експорту українського брухту зменшило корупцію в цій галузі та зберегло додаткову вартість в країні. Оскільки 1 тонна металобрухту, переробленого в Україні в сталь, приносить державному бюджету приблизно 14-15 тисяч гривень податків.

Нагадаємо, наприкінці минулого року уряд ухвалив рішення про тимчасове обмеження експорту металобрухту до кінця 2026 року. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, брухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної промисловості.

«Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження та продукцію, необхідну для оборони та відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС», – зазначила очільниця українського уряду.

За даними аналітичного порталу GMK Center, на основі інформації Державної митної служби, минулого року експортери українського металобрухту збільшили його вивезення на 53% у порівнянні з 2024 роком – до 448,68 тис. т. Цей показник є 4-річним піком, тобто максимальним з 2021 року.

Основним напрямком експорту залишається Польща. За 12 місяців туди було відправлено 343,6 тис. т сировини – це 76,6% від загального обсягу експорту та на 38,2% більше в порівнянні з 2024 роком. Ще 48,44 тис. т брухту було відправлено до Греції (+41,7% р./р.), 16,63 тис. т – до Болгарії (+419% р./р.) і 5,29 тис. т – до Німеччини (-18,9% р./р.).