Постійне підвищення тарифів на залізничні перевезення може призвести до руйнування металургійної та ряду інших експортних секторів.
Проблема з тарифами монополістів
На думку Грищенка, ця проблема має системний характер і пов’язана з багаторічною практикою природних монополістів, енергетичних і транспортних компаній, які перекладають витрати на обслуговування населення на промисловість.
“Підвищення тарифів на електроенергію та залізничні перевезення, без перебільшення, призведе до руйнування металургійної галузі. Якщо це залишити без уваги, то згодом не залишиться ані споживачів енергоносіїв, ані вантажів для перевезення”, – підкреслив експерт.
Він зазначив, що металургійна промисловість усвідомлює складнощі роботи державних компаній під час війни, проте наполягає на передбачуваному та прозорому формуванні тарифів. Адже у компаній є можливості для оптимізації витрат, підвищення технічної ефективності та проведення реформ.
Держава, за словами Сергія Грищенка, повинна активно діяти у стримуванні необґрунтованого підвищення тарифів.
Яка загроза для металургії
Українська металургія традиційно є орієнтованою на експорт. До початку повномасштабної війни основними ринками збуту були країни Близького Сходу, Азії та Африки. Наразі ключовим напрямком експорту став ринок ЄС.
Проте, через високі тарифи на енергоносії та вантажні перевезення, українська продукція стає неконкурентоспроможною в порівнянні з європейськими виробниками, зазначив Грищенко.
Внутрішній ринок металопродукції перебуває у депресивному стані, а війна лише загострила кризу: будівельна галузь не відновилася, багато проєктів призупинено, а для частини підприємств собівартість перевищує ринкову ціну металу. Тому зараз як ніколи необхідне державне регулювання тарифної політики.
“Ми в одному човні. І повинні разом дати йому можливість плавання, а не потонути у бурхливих хвилях сьогодення”, – підсумував Грищенко.