Російська Федерація продовжує постачати сиру нафту в майже рекордних обсягах, оскільки Україна не припиняє завдавати нищівних ударів по нафтопереробних заводах свого сусіда-агресора. Це призводить до збільшення обсягів сировини на глобальному ринку, незважаючи на загальне зниження видобутку нафти в країні. Чотиритижневий середній показник експорту сирої нафти за період до 14 червня залишився на рівні, що відповідає найвищим показникам з початку року, склавши 3,83 мільйона барелів на добу, повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Середні обсяги поставок з початку року становлять 3,49 мільйона барелів на добу, що перевищує щорічні середні показники за кожен рік, починаючи з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Зростання обсягів сирої нафти відбувається на фоні безперервних атак Києва на російські НПЗ. Наприкінці минулого тижня під удар потрапили два заводи в Татарстані, розташовані на відстані понад 800 кілометрів на схід від Москви, а в ніч на понеділок було атаковано Московський НПЗ. Загалом цього місяця Україна уразила щонайменше шість нафтопереробних підприємств, що стало продовженням рекордних атак у травні. Такі дії потенційно перенаправляють сиру нафту, яку більше неможливо переробити всередині країни, безпосередньо на експортний ринок.
Полювання на «тіньовий флот»
Окремо європейські країни продовжують чинити тиск на «тіньовий флот» танкерів, на який покладається Кремль для транспортування своєї нафти. Британські військові на початку неділі висадилися на борт підсанкційного танкера в Ла-Манші, що стало першою подібною операцією під керівництвом Великої Британії.
Цей крок зумовлений тим, що зростаюча кількість танкерів, які заходять у балтійські порти Росії, уникають Ла-Маншу та обирають маршрут в обхід північної частини Великої Британії на шляху до Середземного моря та назад. Раніше прем’єр-містр Кір Стармер заявив, що королівство буде перехоплювати та обшукувати підозрілі судна у своїх водах. Подібні дії слідують за кількома затриманнями кораблів, здійсненими Францією протягом останніх місяців.
Водночас Москва знайшла готовий ринок для своїх підвищених обсягів після того, як Іран фактично закрив Ормузьку протоку у відповідь на атаки США та Ізраїлю наприкінці лютого. Це зупинило близько 15 мільйонів барелів нафти на добу з Перської затоки, причому лише близько третини цих обсягів вдалося спрямувати іншими маршрутами. Через це нафтопереробники по всьому світу почали активно шукати альтернативи. Президент США Дональд Трамп допоміг Кремлю, призупинивши дію санкцій щодо російських поставок, що полегшило, зокрема, індійським переробникам нарощування закупівель.
Проте несподівані надприбутки Москви можуть незабаром вичерпатися. Вашингтон і Тегеран готуються підписати тимчасову мирну угоду в п’ятницю, яка передбачає відновлення судноплавства через Ормузьку протоку та зняття військово-морської блокади США з іранських портів. Світові еталонні індекси нафти впали приблизно на 7% з моменту оголошення про угоду в неділю, після зниження ще на 6% протягом попереднього тижня.
Море переповнене
Оскільки щоденні поставки Росії за останні чотири тижні виявилися приблизно на 430 тисяч барелів вищими, ніж протягом першого кварталу, обсяг її нафти в морі стабілізувався трохи вище 120 мільйонів барелів. Це майже на 25% більше порівняно з мінімумом, зафіксованим у середині квітня. Дані відстеження танкерів показують, що практично вся ця нафта зараз перебуває безпосередньо на суднах у дорозі, а не просто простоює в морі.
Удари Києва по російських НПЗ, ймовірно, допомогли підштовхнути видобуток виключно сирої нафти в Росії до річного мінімуму в травні. За даними ОПЕК, середній рівень видобутку минулого місяця становив 9,01 мільйона барелів на добу. Це виявилося на 690 тисяч барелів на добу нижче цільового рівня видобутку країни, встановленого в межах угоди розширеного картелю ОПЕК+.
Статистика відвантажень
Згідно з даними відстеження суден та звітів портових агентів, детальні показники відвантажень виглядають наступним чином:
- Загалом 36 танкерів завантажили 26,72 мільйона барелів російської сирої нафти за тиждень до 14 червня. Для порівняння, попереднього тижня 37 суден транспортували 27,24 мільйона барелів.
- У середньодобовому вимірі поставки за тиждень до 14 червня знизилися до 3,82 мільйона барелів на добу порівняно з 3,89 мільйона барелів на попередньому тижні.
- Нафтові потоки залишаються мінливими, адже на них суттєво впливають погодні умови, планові технічні роботи, міжнародні санкції та графіки відвантажень.
- Протягом звітного тижня експортні поставки казахстанського сорту Kebco були повністю відсутні.
На чотиритижневій основі валова вартість експорту Москви знизилася до $2,18 мільярда на тиждень за 28 днів до 14 червня порівняно з $2,28 мільярда у період до 7 червня. Падіння доходів зумовлене зниженням цін на російську марку Urals, яка рушила слідом за світовими орієнтирами на тлі сподівань на мирну угоду між США та Іраном. На тижневій основі вартість експорту в середньому становила близько $1,99 мільйона за 7 днів до 14 червня, що на $140 мільйонів менше, ніж показник попереднього тижня.
За розрахунками цінового агентства Argus Media, динаміка цін за барель зафіксувала наступне зниження:
- Експортні ціни на російську нафту Urals із відвантаженням у портах Балтійського моря впали приблизно на $4,10 — до $78,11 за барель.
- Падіння на $3,90 знизило ціни в Чорному морі до $77,26 за барель.
- Ціна далекосхідного сорту ESPO знизилася на $4,30, склавши в середньому $87,30 за барель.
- Ціни на нафту з доставкою в Індію падають уже восьмий тиждень поспіль — вони знизилися на $5,30 до позначки $99,21 за барель, що є найнижчим рівнем з березня поточного року.
Куди тече російська нафта
Фіксовані поставки азійським клієнтам Росії, включно з танкерами, що не вказують кінцевого пункту призначення, незначно знизилися – до 3,63 мільйона барелів на добу за 28 днів до 14 червня порівняно з 3,66 мільйона у період до 7 червня. Попри це коливання, показник залишається найвищим з моменту вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.
Хоча обсяги російської нафти на танкерах, що прямують безпосередньо до Китаю та Індії, демонструють різке падіння останніми тижнями, обсяг сировини на суднах, які ще не вказали кінцевий порт, стрімко зріс. Це дозволяє припустити, що з часом ця тенденція зміниться на користь згаданих країн. Танкери часто вказують проміжні пункти, такі як Суец або Порт-Судан, доки вони не перетнуть Аравійське море, а деякі взагалі не розкривають кінцеву точку навіть після пришвартування для розвантаження.
Регіональний розподіл експорту виглядає так:
- Потоки на танкерах, що сигналізують про рух до китайських портів, становили 1,16 мільйона барелів на добу за чотири тижні до 14 червня.
- Близько 860 тисяч барелів на добу припадало на танкери, що прямували до Індії, що є суттєвим падінням проти 1,26 мільйона барелів на добу в попередній період.
- Водночас на суднах, які ще не зафіксували кінцевий пункт призначення, перебуває еквівалент 1,6 мільйона барелів на добу. З них близько 1,36 мільйона барелів транспортується на кораблях із західних портів Росії із проміжними мітками Порт-Саїд або Суецький канал, або з тихоокеанських портів без чіткої точки доставки. Ще 240 тисяч барелів на добу перебувають на танкерах, які взагалі не подають жодних сигналів про напрямок.
- Поставки до Туреччини за чотири тижні до 14 червня зросли приблизно до 100 тисяч барелів на добу порівняно з майже 80 тисячами барелів за період до 7 червня.
- Чотиритижневі потоки до Сирії залишилися без змін — на рівні 40 тисяч барелів на добу, при цьому один танкер з арктичною нафтою попрямував до цієї близькосхідної країни. Танкери, що перевозять російську нафту до Сирії, вкрай рідко сигналізують про свій пункт призначення та зазвичай зникають з автоматизованих систем відстеження суден (AIS) на південь від острова Крит. Через це оцінити обсяги поставок заздалегідь, до прибуття кораблів до порту Баніяс, де їх фіксують супутникові знімки, практично неможливо.
Раніше повідомлялося, що в червні Росія мала намір скоротити експорт сирої нафти, оскільки планувала збільшити обсяги переробки на нафтопереробних заводах через загрозу дефіциту пального.