У питанні фінансування України існує дві складнощі. З’явилися проблеми, які ще кілька місяців тому здавалися неможливими. Вони виникли досить нещодавно.
Перша складність – Орбан, який заблокував кредит ЄС через зупинку “Дружби”.
Друга складність – політична криза в управлінні в Україні, де парламент перестав голосувати за будь-які питання, а отже, і за закони, необхідні для отримання фінансування від ЄС та МВФ.
Перша проблема, як виявилося, вирішується значно легше. І ні, наразі Орбана не вдалося змусити змінити свою позицію, і остаточне технічне рішення ще не ухвалено. Але ЄС знайшло формулу, яка дозволяє всім зберегти обличчя. В результаті ЄС виділяє кошти та технічну допомогу на ремонт “Дружби”, і Україна з цим погоджується. Таким чином, було знайдено спосіб відновити постачання нафти через “Дружбу”. Не важливо, чи були там критичні пошкодження. Українській владі не доведеться “здавати назад” і відступати від своїх слів. І угорцям так само. І навіть якщо Орбан якимось чином не втратить владу в результаті виборів, він вже не стане проблемою.
А от з другою проблемою ситуація набагато складніша. І це є серйозною проблемою. І великим викликом. Бо, що б не говорили українці, яким хочеться мобілізувати депутатів, Україні вкрай необхідний функціонуючий парламент під час війни. Це потрібно, зокрема, для голосування за реформи, необхідні для європейської інтеграції та співпраці з МВФ.
МВФ дозволив собі відступити один раз, коли прибрав умови для отримання програми з обов’язкових вимог, але лише відтермінувавши необхідні кроки. І час іде. І так, від МВФ ми не отримуємо так багато коштів. Але все інше фінансування залежить від наявності програми МВФ. Є програма — є 90 млрд від ЄС та інших донорів. Немає програми МВФ – немає грошей. І символічно, що програма МВФ зараз зосереджена на детінізації. Тобто на необхідності для України мобілізувати більше ресурсів всередині країни. Вирівняти ситуацію, коли багато податків не збирається. І на це закриваються очі.
Читати також: Народні депутати і мобілізація: дрімучий популізм
Але якщо Україна просить ЄС та інших наших партнерів надати більше коштів, то дивно, коли сама Україна не намагається так само зібрати більше фінансів. Тим більше з тих, хто історично уникав чесного оподаткування, руйнуючи конкурентне середовище. Таким чином програма МВФ — це не лише про “більше грошей в український бюджет”, але й про “більш справедливі правила гри”.
Окрема тема — розмови про те, що МВФ надає дорогі кошти. По-перше, знову і знову доводиться наголошувати, що співпраця з МВФ важлива, в першу чергу, не заради коштів МВФ, а як гарантія для отримання фінансування від ЄС та інших донорів. А по-друге — знайдіть для України дешевші кошти на ринкових умовах. Дуже цікаво на це подивитися. Коли вам не подобається 8 відсотків від МВФ, то раджу звернути увагу на дохідність українських єврооблігацій у 15 відсотків. Не кажучи вже про те, що Україні взагалі на ринкових умовах ніхто зараз не дасть грошей. Хіба що дуже-дуже дорого. А 8 відсотків від МВФ не виглядатимуть дорогим фінансуванням в той час, коли США позичає під 4 відсотки. А США, варто нагадати, той долар взагалі друкує.
Отже, проголосувати ці зміни корисно не лише для виживання країни під час війни. Бо гроші потрібні саме для виживання. А й для більш ефективної економіки. Але необхідно, щоб парламент мав можливість голосувати.
Читайте також: Зеленський vs Рада: Мобілізувати “еліту” – означає дуже багато
Водночас очевидно, що модель парламентської монокоаліції, яка слухняно виконує всі накази президента, перестала бути ефективною. І це потрібно визнати обом сторонам. І президенту, і парламенту. І зрозуміти, що на них лежить відповідальність. Не лише на поганих депутатах чи поганому президенті. Це спільна відповідальність.
Отже, країні потрібен функціонуючий парламент.
Є два варіанти. Президент якимось чином відновлює роботу вертикалі монокоаліції. І у депутатів, які зараз не мають бажання голосувати, воно з’являється. Умовно назвемо це “метод Татарова”.
Але є сумніви, що це все ще дієвий метод.
І тоді постає питання перегляду концепції управління, коли президент наказує, а депутати виконують. Повернення до парламентсько-президентської республіки, якою Україна і є, згідно з Конституцією. Але тоді нам потрібно створення коаліції. І визнання, в першу чергу, президентом нової реальності. Що, судячи з усього, є складним. Але й вибору у нього немає. І чим швидше це буде усвідомлено, тим швидше ми вийдемо з політичної кризи, яку не можемо собі дозволити під час війни.
*Публікується зі збереженням стилю автора
Джерело
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів