Завершення бомбометання Ірану з боку Ізраїлю та США не забезпечує закінчення енергетичної кризи
Ринки вірять, що Трамп готує підґрунтя для третього TACO (Trump Always Chickens Out – Трамп завжди відступає, – ред.), яке знову змушують його зробити ті ж самі ринки. Це єдине, що ще може впливати на дії Трампа. І ось Трамп говорить про 2-3 тижні, нафта падає нижче 100 доларів за барель, а американські фондові ринки демонструють чи не найкращий день за рік, додаючи близько 3 відсотків.
Парадокс полягає в тому, що якщо ринки повірять занадто сильно, тиск на Трампа з боку цін на нафту, вартості американського боргу та динаміки фондового ринку зменшиться, то 2-3 тижні Трампа можуть перетворитися на 2-3 тижні Арестовича.
Це вже траплялося раніше. Трамп вже висловлював такі думки. А потім змінював свою позицію.
Звісно, завершення бомбометання Ірану з боку Ізраїлю та США не гарантує закінчення енергетичної кризи. Іран автоматично не розблокує протоки. Хоча це, скоріше, наближає нас до подальшого зниження цін на нафту. Що не може не радувати, адже високі ціни на нафту занадто тішать Путіна і надихають росіян на нові ультиматуми.
Читайте також: Чому США “просять” Україну не завдавати ударів по нафтовій інфраструктурі Росії
Нас тішить, що Путін не може повністю використати час високих цін на нафту. Завдяки ефективним українським дронам, які змогли суттєво знизити фізичний обсяг експорту росіян. Це неймовірний успіх тих, хто їх розробляв і запускав.
Обвалити, принаймні тимчасово. І якщо Трамп все ж остаточно відступить, то вигоди росіян від його війни будуть дуже обмеженими. І ми знову зосередимося на величезній дірці в бюджеті Путіна, яку не закриють жодні зовнішні кредити, падінні ВВП Росії та інших позитивних новинах з боку російської економіки. Але для цього Трамп має якомога швидше відступити.
Хоча окрім бюджету, існує питання виснаження запасів ракет-перехоплювачів. І це реальний виклик для України наступної зими. Тому питання енергетичного перемир’я залишається актуальним навіть на фоні палаючих російських портів. Адже удари по наших енергетичних об’єктах — це не лише тиск на моральний стан тилу, але й суттєвий удар по економіці. Цього року, якщо удари по енергетиці триватимуть, це коштуватиме нам 2.5 відсоткові пункти ВВП.
Найбільше в шоці дубайські шейхи. Улещували-улещували Трампа й отримали. Без зміни режиму в Ірані Дубаї тепер завжди розглядатимуться як територія, де “можуть повторити”. Це погана історія для регіону, що приваблював інвестиції з усього світу, зокрема завдяки образу абсолютної безпеки. Хоча це, звісно, їхні проблеми, які нас стосуються лише в контексті того, що цим хлопцям знадобиться багато українських дронів. Про запас.
Джерело
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів