Чому Україні не вдалося отримати заморожені російські активи? Через тиск Трампа і Путіна. Саме тиск з боку Вашингтона та Москви унеможливив ухвалення рішення про конфіскацію цих активів на користь України*
А що відбувається зараз? З одного боку, найближчий союзник Трампа і Путіна в Європі, Орбан, рухається до Ростова. Це не лише позбавляє їх підтримки, але й демонструє іншим потенційним партнерам Путіна і Трампа, що допомога не надійде. А у випадку з підтримкою від США, у вигляді “раптом прилетить Венс на голубому вертольоті”, то краще б і не прилітала. Це має зворотний ефект. І орієнтуватися на США, коли вони проводять виражену антиєвропейську політику, є шкідливим. Оскільки дії Трампа суперечать уявленням європейців про адекватність, це є деструктивним. Таким чином, йти проти ЄС, проти Брюсселя, тепер буде не так популярно. А в Брюсселя є політична воля конфіскувати російські активи.
З іншого боку, Трамп посварився з Мелоні. Прем’єр-міністерка Італії, на диво, у виборі між Папою Римським і президентом США обрала Папу Римського. Дивно, чи не так? А саме Мелоні представляла групу друзів Трампа в ЄС у розгляді питання заморожених активів. І просувала їх ідею, що це “не на часі”. Очевидно, тепер у Мелоні не буде на це ані часу, ані натхнення. Звісно, є недолік, що тепер Трампу може дзвонити лише Рютте у моменти загострення. Але є і позитивні моменти.
Таким чином, відкривається можливість повернутись до питання конфіскації заморожених російських активів. Тим більше, що через дії Трампа у Перській затоці Путін отримав додаткові десятки мільярдів доларів. А економіка ЄС зазнає удару через зростання цін на енергоносії на фоні вже існуючого інфляційного тиску, що призводить до погіршення умов життя звичайних європейців. Це ускладнює і буде ускладнювати використання коштів самих європейців. Але ж російські гроші – це зовсім інша справа.
Щоб змусити Путіна зупинитися, потрібно підвищити чек. Показати Путіну, що висока ціна на нафту стратегічно нічого не змінює. Інакше він просто не матиме мотивації вести переговори по-справжньому, а не вимагати капітуляції України. І російські активи завжди були найкращою відповіддю на питання “Як цей чек підняти“.
Мова, звісно, йде не про фінансування соціальних програм в Україні, а про збільшення витрат на армію, зарплати ЗСУ, закупівлю зброї. І до активнішого рекрутингу в іноземний легіон та підвищення технологічності української армії.
Путін може латати дірки в бюджеті завдяки допомозі Трампа, принаймні тимчасово. Але економіка Росії стагнує. І Путін не зможе підвищити чек. Йому б за щастя фінансувати ті витрати, які вже існують.
Не кажучи вже про те, що конфіскація цих активів стала б серйозним ударом по іміджу Росії. Додатково переконуючи потенційних друзів Росії в Європі у тому, що не варто мати справу з Кремлем. Тим більше Ростов не гумовий. Як і Рубльовка.
*Публікується зі збереженням стилю автора
Джерело
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів