Голова Норвезького управління з інвестицій (NBIM) висловив думку про ризики, пов’язані з Іраном та розвитком штучного інтелекту, підкреслюючи важливість обережного підходу до цих питань.

Геополітична фрагментація та завищені оцінки технологічного сектору можуть призвести до втрат, які вимірюватимуться трильйонами доларів.

Голова найбільшого у світі суверенного фонду, норвезького Norges Bank Investment Management (NBIM) з активами на $2,2 трлн, Ніколай Танґен попередив про серйозні наслідки від кризи, що охопила світ. Причини майбутніх потрясінь: небезпечна самовпевненість фінансових ринків на фоні війни на Близькому Сході, торговельних конфліктів та буму штучного інтелекту, зазначає Bloomberg.

NBIM — це державний інвестиційний фонд Норвегії, створений для збереження доходів країни від експорту нафти і газу. Фонд є найбільшим у світі: він володіє приблизно 1,5% усіх публічних акцій на планеті. Серед його найбільших інвестицій — акції Nvidia та Apple.

Війна на Близькому Сході

Остання п’ятниця лютого застала Танґена в завершальній точці його першої поїздки по Близькому Сходу. Він встиг відвідати Дубай і ознайомитися з амбітними інфраструктурними проєктами Саудівської Аравії. «Нас вразила динаміка регіону», — поділився 59-річний фінансист в інтерв’ю в Парижі.

Проте вже через кілька годин після його від’їзду регіон охопила війна. Конфлікт, що вже забрав тисячі життів, змусив мільйони людей залишити свої домівки та спровокував глобальну енергетичну кризу. Йдеться про бойові дії, які розпочалися після ударів США та Ізраїлю по Ірану.

Танґен, колишній менеджер хедж-фонду, зазначає, що не поспішає списувати нафтову потужність Перської затоки з рахунків — «ще зарано». Але загальна безтурботність ринків щодо близькосхідної кризи залишила в нього тривожний осад.

Два сценарії катастрофи

NBIM, за словами Танґена, наразі розглядає кілька потенційно похмурих сценаріїв.

• Перший — повернення інфляції. Фактичне закриття Ормузької протоки може надовго підштовхнути ціну на нафту вище $100 за барель і збільшити ризики перебоїв у ланцюгах постачання.
• Другий — геополітична фрагментація. Торговельні зв’язки вже підриваються митами, введеними президентом США Дональдом Трампом, а війна може поглибити розкол між США та союзниками, які були втягнуті в конфлікт без їхнього бажання.

За результатами стрес-тесту, проведеного наприкінці 2025 року, розпад торговельних зв’язків, уповільнення зростання та падіння корпоративної прибутковості можуть знизити 49% вартості акціонерного портфелю фонду та 37% його загальної вартості. Норвегія, звісно, виграє від підвищення цін на нафту і газ, але широкі економічні потрясіння вдарять по фонду, чиї відрахування покривають 20 – 25% річного державного бюджету країни.

Ризики штучного інтелекту

Окремим джерелом загрози Танґен вважає технологічний сектор. Незважаючи на те, що він є «величезним» прихильником ШІ, а сам NBIM вже отримує близько 20% приросту продуктивності завдяки інструментам штучного інтелекту, голова фонду стурбований завищеними оцінками компаній і невизначеними перспективами монетизації цих технологій.

За внутрішніми стрес-тестами, корекція на технологічному ринку може знищити більше половини акціонерного портфелю фонду. Якщо геополітичні та технологічні бульбашки лопнуть одночасно, наслідки для глобальних ринків можуть бути катастрофічними.

Стабільність під загрозою

Танґен апелює до концепції американського економіста Хаймана Мінскі, який довів: тривалий спокій породжує хибну впевненість і надмірний ризик — а це зрештою призводить до паніки. Два слова, якими фінансист описує поїздку на Близький Схід: «Стабільність нестабільна».

Під час свого перебування в Парижі він закликав банкірів, інвесторів і чиновників зміцнювати єдиний ринок Євросоюзу у дусі пропозицій колишнього президента ЄЦБ Маріо Драгі: глибша інтеграція економіки, уніфіковані ринки капіталу, менше бюрократії. «Ми любимо Європу… Але правда в тому, що зростання і інновації там нижчі, ніж у США», — підкреслив він.

Скандали та тиск

Діяльність NBIM не позбавлена й внутрішньополітичних суперечностей. Торік фонд зазнав критики в США через продаж акцій Caterpillar — компанія потрапила під його етичний контроль через бульдозери, що використовувалися в Газі. Американські критики охарактеризували це як «показушні чесноти».

Деякі норвезькі політики, в свою чергу, закликають зменшити частку американських активів у портфелі. Мільярдер Ілон Маск також публічно критикував Танґена через те, що фонд у 2024 році виступив проти переголосування за його величезний компенсаційний пакет від Tesla.

Наразі правила управління фондом переглядаються. Деякі аналітики сподіваються, що це підштовхне NBIM до більших інвестицій у Європу, як частину ширшої тенденції до дедоларизації, що почала набирати обертів ще до початку бомбардувань Ірану.

Головний меседж

Танґен не дає порад лідерам, як реагувати на кризу — NBIM насамперед є індексним інвестором. Але його меседж чіткий: готуватися до найгіршого, а не сподіватися на краще. І якщо геополітична та технологічна самозаспокоєність ринків справді вибухнуть одночасно, то попередження вже пролунуло.

Війна на Близькому Сході — це динамітна шашка під глобальною економікою. «Енергетична математика» вже зараз визначає, хто переможе у глобальній конкуренції, і ця арифметика невблаганна. Економіст Олексій Кущ у статті «Глобальна криза. Чому ринки у неї не вірять і що буде, коли повірять» аналізує нинішню ситуацію, здатну запустити каскад подій, які вдарять по фондових ринках, цінах на продовольство та добробуту мільярдів людей від Токіо до Берліна.