Індекс сприйняття корупції: на якій позиції наразі перебуває Україна.

Липневі події, коли суспільство відстояло автономність НАБУ та САП, були враховані у дослідженні.

Цього року показник України в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) становить 36 балів із 100 можливих, що відповідно до 104-го місця серед 182 країн. Це свідчить про те, що проблема корупції в Україні залишається вкрай актуальною, що відображає загальносвітові тенденції. Проте за рік показник України у дослідженні Transparency International зріс на один бал. Про це зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine, у статті “Аванси для влади. Чому рано радіти балам України в Індексі сприйняття корупції-2025”.

Серед позитивних моментів — повільні темпи зростання корупції.

“І хоча цьогорічний бал ще далекий від середніх світових 43 балів, Україна все ж продемонструвала незначне зростання — з торішніх 35 до 36 балів на сьогодні. Це мінімальний крок, навіть можна сказати, у межах похибки, на жаль. Звісно, своєрідним позитивним сигналом для міжнародної спільноти є те, що ми не втрачаємо хоча б наявних позицій. Але й значних проривів наша країна також не продемонструвала”, — зазначає авторка.

За її словами, отримавши +3 за підсумками 2023 року та загалом 36 балів, на сьогодні Україна залишилася на цьому ж рівні, періодично втрачаючи або повертаючи один бал. Прогрес більш очевидний, якщо розглядати останні десять років, коли, хоч і дуже повільно, але ми здобували бали в Індексі.

“Наявні 36 балів цьогоріч — це не подарунок, а результат, який став можливим завдяки антикорупційній реформі, розпочатій після Революції Гідності. Проте детальний аналіз результатів свідчить, що загалом джерела Індексу сприйняття корупції вельми обережно оцінили антикорупційний прогрес України. Основна ж зміна нашого показника зумовлена тим, що в одному з джерел — Індексі трансформації Фонду Бертельсманна — нам додали аж п’ять балів. Це дослідження відстежує, наскільки посадовці, викриті у корупції, притягувалися до відповідальності або зазнавали покарання. Тобто прямо фіксує результати того, як в Україні та світі сприймають ефективність роботи Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури”, — підкреслює авторка.

Цікаво, що липневі події, коли суспільство відстояло незалежність цих інституцій, також були враховані у дослідженні. Незважаючи на те, що сам факт тиску на антикорупційні органи з боку влади був безперечно негативним прикладом, успішне протистояння такому тиску міжнародні аналітичні агенції оцінили позитивно.

Джерела CPI наголошують, що саме наполегливість українських неурядових організацій, громадськості та журналістів у відстоюванні антикорупційних органів стала вирішальною для подальшого просування реформ в Україні. А самі ці події у глобальній комунікації результатів CPI-2025 подаються як яскравий позитивний приклад на фоні загальної стагнації в боротьбі з корупцією у світі.

З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.