Те, чого аналітики, які підраховують Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), не зафіксували у 2025 році, так це обіцяні українською владою комплексні реформи. Хоча деякі процеси були ініційовані, багато рекомендацій і зобов’язань з попереднього року перенесено на 2026-й. Про це зазначає Катерина Риженко, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine, у статті “Аванси для влади. Чому рано радіти балам України в Індексі сприйняття корупції-2025”.
“Так, минулого року Кабінет Міністрів затвердив дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформування державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті ухвалив реформу АРМА. Проте досі залишається заблокованим аудит Національного агентства з питань запобігання корупції, за рік Верховна Рада так і не створила комісії для відбору кандидатів до Рахункової палати, і ряд законодавчих ініціатив, спрямованих на підвищення ефективності розслідування та розгляду корупційних справ, так і не отримали “політичної волі”, — зазначає авторка.
За її словами, як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Цей прецедент може мати вкрай негативні наслідки для подальших конкурсів у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної тимчасової слідчої комісії Власенка—Бужанського. А ситуація з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткові ризики і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко є саме таким суб’єктом.
Наявний прогрес у боротьбі з корупцією, в першу чергу, став можливим завдяки зобов’язанням, які Україна взяла на себе перед міжнародними партнерами. Вони залишаються основним стимулом, який все ще може привести нас до покращення у сфері протидії корупції.
З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.